Справа № 2а-785/10
11 травня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Горбуновій Л.С.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ м. Дніпропетровська Прудченка Дмитра Олексійовича про визнання дій незаконними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження по справі, суд, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ м. Дніпропетровська Прудченка Д.О.(далі за текстом “інспектор”), в якому просить: визнати незаконними дії інспектора по винесенню постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15 березня 2010 року; закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову наводить наступне. Постановою інспектора від 15.03.2010 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500,00 гривень. Вважає постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. 15.03.2010 року не порушував вимоги п.8.7.3. Правил дорожнього руху України. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 9, 33, 245, 280 КУАП відповідно до яких, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Згідно ст.9 КУАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 33 КУАП зазначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При винесенні постанови цього зроблено не було, та посадовою особою, що виносила постанову зазначені вимоги закону не враховані, що грубо порушило законні права та інтереси. 15 березня 2010 року, керуючи автомобілем "РЕНО" державний номер НОМЕР_1(далі за текстом “автомобіль “Рено”), рухався у щільному потоці автомобільного транспорту по вул. 200-річчя Кривого Рогу у м. Кривому Розі. Коли закінчив проїзд перехрестя на незаборонений зелений сигнал світлофору, його, позивача, було зупинено відповідачем, який повідомив, що нібито порушив вимоги п.8.7.3. ПДР України, проїхавши перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора. Не погодився із відповідачем, так як точно був упевнений у тому, що проїхав перехрестя на зелений сигнал. Про це зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення від 15.03.2010 року. Вважає, що відсутні будь-які докази в тому числі й свідки, які б могли підтвердити факт порушення вимог ПДР України, тобто, можлива вина у вчиненні адміністративного правопорушення ніякими доказами не підтверджується. Вважає дії відповідача по складанню протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення від 15.03.2010 року заздалегідь упередженими та незаконними, так як на підставі зазначеної дорожньої ситуації можна притягти до відповідальності кожного водія. Не розуміє чому у постанові застосовано санкцію ч.2 ст.122 КУАП саме у розмірі - 500,00 грн. Санкція ч.2 ст.122 КУАП передбачає відповідальність у вигляді штрафу розміром від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 425,00 грн. до 510,00 грн. Є законослухняним громадянином України, у зв'язку з чим, не може збагнути, чому відповідачем проявлено до таку неповагу та притягнено до адміністративної відповідальності у майже максимальному розмірі. Вважає, що інспектором було проігноровано вимоги ч.2 ст.33 КУАП, яка встановлює обов'язок враховувати характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майнового стану, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Відповідачем цього зроблено не було.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав позов та підтвердив зміст позову. Змінювати, уточнювати, доповнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, будь яких заяв не подавав.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: постанова (а.с.3), протокол(а.с.4), свідоцтво та посвідчення(а.с.6).
На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини. При цьому суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач близько 9 години 15 березня 2010 року, керуючи автомобілем “Рено”, на пр. 200 річчя Кривому Рогу у м. Кривому Розі проїхав пішохідний перехід на дозволений зелений сигнал світлофору. Вказані обставини встановлені на підставі змісту позову, який узгоджується з запереченнями позивача, зазначеними у протоколі, не спростований відповідачем або письмовими доказами по справі.
15 березня 2010 року інспектором відносно позивача складений протокол та винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за те, що позивач близько 9 години 15 березня 2010 року, керуючи автомобілем “Рено”, на пр. 200 річчя Кривому Рогу у м. Кривому Розі проїхав пішохідний перехід на заборонний сигнал світлофору. Вказані обставини встановлені постановою, протоколом(а.с.3,4).
Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються
КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити викладення обставин, установлених при розгляді справи. У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) повинні з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Частина друга статті 122 КУпАП передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів за проїзд на заборонний сигнал світлофору. Судом встановлено, що позивач 15 березня 2010 року, керуючи автомобілем “Рено”, на пр. 200 річчя Кривому Рогу у м. Кривому Розі проїхав пішохідний перехід на дозволений зелений, а не на заборонний красний сигнал світлофору. Таким чином, в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Тому при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектор діяв всупереч вказаним вимогам КУпАП, винесена ним постанова є незаконною, підлягає скасуванню.
Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.11 КАС України, у відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст.ст122,245,256283 КУпАП, ст. ст. 6, 10, 86, 94, 128, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ м. Дніпропетровська Прудченка Дмитра Олексійовича - задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ м. Дніпропетровська Прудченка Дмитра Олексійовича по винесенню 15 березня 2010 року постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП - незаконними.
Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, яка винесена 15 березня 2010 року інспектором дорожньо-патрульної служби батальйону ДПС відділу ДАІ м. Дніпропетровська Прудченко Дмитром Олексійовичем.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови або в разі проголошення резолютивної частини - протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов