Справа № 2а-518/10
17 травня 2010 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді АН О.В.,
при секретарі - Плахотіній Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до нотаріуса 7-ї Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Позивач звернулая до суду із зазначеним позовом, в якому просиь визнати дії нотаріуса 7-ї Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2, які полягають в відмові видати свідоцтвопро право на спадщину після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не законними, зобов'язати примінити ст. 370 ЦК України при визначенні спадкового майна, видати свідоцтва про право на спадщину. В позові позивач зазначила , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 В 1995 році, вони вона та ОСОБА_3приватизувати квартиру АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_3 в передбачений законом 6-ти місячний строк позивач звернулася в 7-му державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини. Постановою від 19.10.2009 року відповідач - нотаріус 7-ї державної нотаріальної контори ОСОБА_2 відмовив їм в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи тим, що неможливо визначити обсяг спадкового майна. Вказану постанову, як акт індивідуальної дії, позивач вважає протиправною, та такою, що повинна бути відмінена, оскільки мотивувальна частина постанови є протирічною. Так нотаріус ОСОБА_2 правильно посилається на ст. 370 ч.2 ЦК України та вказує, що в разі виділу частки із майна, що є у спільній власності, вважається, що частки кожного із співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду, а після цього посилається на неможливість визначити спадкове майно. Нею до 7-ї державної нотаріальної контори були подані документи, що свідчать про відсутність спору між співвласниками, відсутність рішення суду про визнання нерівними часток співвласників.
Позивач подала заяву та просила розглянути справу в письмовому провадженні.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений, про причини неявки суд не сповістив.
Суд дослідив матеріали справи :
- постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (на а.с. 2), згідно якої ОСОБА_2 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв'язку з неможливістю визначення обсягу спадкового майна
- витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно ( на а.с 7), власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_1.
- свідоцтво про право власності на житло ( на а.с. 8), згідно якого власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_1.
- свідоцтво про смерть ( на а.с. 9) , згідно якого ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дослідивши зібрані докази, суд вважає, що вони є належними, допустимими та приймає їх.
Дослідженими в судовому засіданні доказами суд встановив: наявність обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги: факт видачі відповідачем Державним нотаріусом 7-ї державної нотаріальної контори ОСОБА_2 акту індивідуальної дії ( постанови) про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, факт смерті ОСОБА_3, факт наявності у ОСОБА_3 спадкового майна, факт приналежності ОСОБА_3 ОСОБА_1, . на праві приватної спільної власності квартири АДРЕСА_1, факт відсутності домовленості співвласників про нерівність часток між ними, факт відсутності рішень суду про нерівність часток у спільній власності.
Згідно ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином КАСУ не обмежує право звернення громадян про захист своїх прав лише посадовими та службовими особами.
Суд приймає до уваги ст. 328 ЦК України, згідно якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином суд вважає правомірним звернення позивача до 7-ї державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3
При визначенні обсягу спадкового майна відповідач повинен керуватися чинним законодавством, зокрема ст. 355 ЦК України, згідно якої « майно, що є у власності двох або більше осіб ( співвласників) , належить на праві спільної власності ( спільне майно). Майно може належати особам на підставі спільної часткової та спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав не заборонених законом. Спільна власності вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно».Наданими позивачами документами було підтверджено відсутність домовленостей між сторонами про нерівність часток у спільній власності; діючим законом така нерівність теж не визначена. Таким чином при визначенні обсягу спадкового майна відповідач нотаріус 7-ї державної нотаріальної контори повинен був керуватися чинним законодавством ст. 355, 357 ЦК України та діяти в рамках ст. 8 Конституції України ( верховенство права) та ст. 19 Конституції України ( правового порядку).
Суд приймає посилання позивача на порушення їх прав при винесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки посилання відповідача суперечать чинному законодавству та виходять за рамки підстав відмови у вчиненні нотаріальних дій, передбачених ст. 49 Закону України « Про нотаріат». Відповідач ОСОБА_2 не довів, що законом передбачена заборона у визначенні обсягу спадкового майна відповідно до ст. 355, 357 ЦК України та заборона в його діяльності керуватися чинним законодавством. Для видачі свідоцтва про право на спадщину закон не передбачає виділ частки майна у натурі. Позивачі хоч і посилаються на ст. 370 ЦК України, про те такого ( у натурі) виділу майна зі спільної часткової власності не вимагає. При вирішенні спору суд керується ч.2 ст. 11 КАСУ та для належного захисту прав та свобод позивача може вийти за рамки позовних вимог. П. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, як підзаконний акт, не забороняє та не скасовує дію ст. 355, 357 ЦК України та не забороняє нотаріусу визначити обсяг спадкового майна відповідно до чинного законодавства та, після цього, видати свідоцтво про право на спадщину. При цьому суд керується ч. 4 ст. 9 КАСУ та застосовує акт, яки має вищу юридичну силу.
Таким чином суд встановив, що винісши постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус 7-ї державної нотаріальної контори порушив право позивача на набуття права власності ( ст. 328 ЦК України) , тобто його дії є протиправними.
. Суд вважає за можливе зобов»язати нотаріуса 7-ї державної нотаріальної контори ОСОБА_2 при визначенні обсягу спадкового майна керуватися чинним законодавством, зокрема ст. 355, 357 ЦК України , та, після цього, відповідно до п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, видати ОСОБА_1, .свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3
Позивач не надала суду документів, що підтверджують витрати на правову допомогу, тому вимоги про відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 10, 11, 69-71, 86, 99, 122, 128, 158, 160-163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним дії нотаріуса 7-ї Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 в відмові видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Зобов»язати нотаріуса 7-ї державної нотаріальної контори ОСОБА_2 при визначенні обсягу спадкового майна керуватися чинним законодавством, зокрема ст. 355, 357 ЦК України , та, після цього, відповідно до п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя О.В.АН