Справа № 214/5109/20
2/214/167/21
Іменем України
27 січня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Євтушенка О.І.,
секретар судового засідання - Собченко Н.А.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
представники:
від відповідача - адвокат Шукюров Расим Сулейман огли,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Шукюрова Р.С.,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 22 липня 2020 року, яка була уточнена та подана до суду 15 січня 2021 року, в якій просить суд: стягнути із ОСОБА_2 на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 20 лютого 2019 року по 21 липня 2020 року в розмірі 225 684 грн. 77 коп.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 19 грудня 2015 року ОСОБА_1 з ОСОБА_2 уклали шлюб, про що Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис №738 від 19 грудня 2015 року та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 19 грудня 2015 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , про що Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції складено відповідний актовий запис №865 від 01 листопада 2016 року, та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 01 листопада 2016 року. В подальшому, між ними було припинено подружні відносини, а щодо утримання доньки, сторони дійшли згоди про укладення письмового договору про сплату аліментів на дитину, який було укладено 20 лютого 2019 року та посвідчено нотаріально. Відповідно до умов вказаного договору встановлено обов'язок батька щомісяця у період з 20 числа по 25 число поточного місяця за минулий місяць сплачувати на утримання дитини аліменти в твердій грошовій формі в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. За період з 21 лютого 2019 року по 20 лютого 2020 року позивачем отримано виплати на загальну суму 52 614 грн. 23 коп., загальна сума недоотриманих аліментів у відповідності до умов договору про сплату аліментів на дитину складає 77 385 грн.77 коп. З огляду на неналежне виконання відповідачем свої аліментних зобов'язань, позивач просить застосувати до нього відповідальність, передбачену ч.1 ст.196 СК України, шляхом стягнення пені за прострочення сплати аліментів, розрахованої з урахуванням правової позиції Великої палати Верхового Суду, викладеної в постанові від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц, яка за період з 20 лютого 2019 року по 21.07.2020 року складає 225 684 грн. 77 коп.
За результатами протоколу автоматизованого розподілу матеріали справи передано в провадження судді Євтушенку О.І.
Присутня в судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі, при цьому додавши, що вона не звертається до суду з вимогою про стягнення заборгованості, а просить лише стягнути пеню з відповідача.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 заперечував з приводу задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано підтверджень щодо цільового використання коштів, при цьому його довіритель не звертався до служби у справах дітей у встановлений законом спосіб з метою перевірки цільового використання аліментів, сплачених батьком. Також надав та просив врахувати копії квитанцій про сплату аліментів в період з 21 березня 2020 року по 12 серпня 2020 року.
В подальшому правом на участь в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не скористалась, подавши заяву, в якій зазначила, що просить проводити розгляд за її відсутності, підтримала уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити, що не перешкоджає судовому розгляду.
Представник відповідача ОСОБА_4 також правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив розглядати справу за його відсутності, при вирішенні справи покладався на розсуд суду, що не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою суду від 13 січня 2021 року, постановленою на місці, за клопотанням представника ОСОБА_4 судом долучено оригінали квитанцій за період з 21 березня 2020 року по 12 серпня 2020 року про сплату відповідачем аліментів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували в шлюбі, зареєстрованому 19 грудня 2015 року Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №738 (а.с.7).
В період шлюбно-сімейних стосунків у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку. Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у ч.4 ст.155 СК України.
Положенням ч.1 ст. 189 СК України визначено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно із ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Так, сторони реалізувавши право, визначене ч.1 ст. 189 СК України,20 лютого 2019 року уклали договір про сплату аліментів на дитину, який був посвідчений 20 лютого 2019 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кноль О.А., зареєстровано в реєстрі за №194 (далі - Договору). Відповідно до умов вказаного договору встановлено обов'язок батька сплачувати щомісяця на утримання дитини аліменти в твердій грошовій формі, в розмірі 10 000 грн. 00 коп. Виплата аліментів здійснюється батьком щомісяця у період з 20 числа по 25 число поточного місяця за минулий місяць. Виплата аліментів здійснюється будь-яким шляхом за вибором батька: шляхом готівкового розрахунку, що має бути підтверджено розпискою матері, або шляхом безготівкового банківського перерахунку суми аліментів на поточний рахунок матері. У п. 8 Договору містяться відомості про визначення місця проживання дитини за домовленістю між батьками, а саме, вона буде проживати разом із матір'ю. Аліменти, одержані на дитину є власністю дитини. Мати зобов'язана розпоряджатися ними виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. А в разі невиконання батьком своїх обов'язків за договором, аліменти на дитину можуть стягуватись з нього на підставі виконавчого напису нотаріуса. Відповідно до п. 14 договору зазначено, що у разі не виконання, неналежного або несвоєчасного виконання батьком умов договору та виникнення заборгованості з вини батька, за домовленістю сторін, він зобов'язаний сплатити неустойку (пеню) в розмірі 1% від несплаченої суми аліментів на дитину за кожен день прострочення зобов'язання. Договір вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення, строк його дії до 20 лютого 2020 року, без пролонгації його дії.
Судом встановлено, що після укладання сторонами договору про сплату аліментів на дитину від 20 лютого 2019 року, відповідач ОСОБА_2 почав не в повному обсязі виконувати свої зобов'язанняутримувати дитину до досягнення нею повноліття, що підтверджується випискою по надходженням по картці НОМЕР_3 , оформленої на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 9-11), яка є позивачем.
Зі змісту розрахунку позивача, станом на 21 липня 2020 року, заборгованість відповідача ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 77 385 грн. 77 коп., що оспорюється представником відповідача ОСОБА_4 .
Погоджуючись з наявністю заборгованості, суд не може погодитись з розрахунком її розміру, в тому числі щомісячно, зважаючи на наступне.
Так, умовами договору про сплату аліментів на дитину від 20 лютого 2019 року визначено, що сплата аліментів повинна була здійснюватися з 20 лютого 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 включно щомісячно в твердій грошовій формі, розмірі 10 000 (десяти тисяч) грн., у період з 20 числа по 25 число поточного місяця за минулий місяць (п.п. 2, 3, 16 Договору, а.с. 10). Виплата аліментів здійснюється будь-яким шляхом за вибором батька: шляхом готівкового розрахунку безпосередньо матері, що має бути підтверджено розпискою; шляхом безготівкового банківського перерахування суми аліментів на поточний картковий рахунок матері (п.4 Договору, а.с. 10).
Звертаючись до суду з зазначеними вище вимогами позивач, що також остання підтвердила в судовому засіданні, вказала, що відповідач здійснював сплату аліментів шляхом безготівкового банківського перерахування суми аліментів на її поточні карткові рахунки по карткам за номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , що підтверджується відповідною випискою по надходженням (а.с. 9-11) та не оспорюється представником відповідача.
Однак, зогляду на наявність між сторонами спору про розмір заборгованості по аліментам, з якого проводиться обчислення пені, керуючись ст.195 СК України, суд вважає за необхідне навести власний розрахунок, проаналізувавши відомості, що містяться у виписці по надходженням по карткам за номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , оформленої на ім'я ОСОБА_1 , а також банківські чеки, надані представником відповідача ОСОБА_4 про перерахунок на картку НОМЕР_3 , аліментів на дитину, отримувач ОСОБА_1 : 21.12.2019 в розмірі 2000 грн.; 18.01.2020 в розмірі 2000 грн.; 07.02.2020 в розмірі 1000 грн., 14.02.2020 в розмірі 1000 грн. (а.с.51).
Крім того, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач зарахувала суму в 220 грн. 00 коп., в рахунок сплати аліментів за січень 2019 року(сплата до 25.02.2019), однак, відповідно до змісту виписки по надходженням по картці НОМЕР_4 ,оформленої на ім'я ОСОБА_1 , такий платіж здійснено 27.02.2019 шляхом поповнення готівкою терміналу самообслуговування, платник: карта НОМЕР_5 , при цьому аналогічні операції 22.02.2019 здійснено на суму 398 грн. 00 коп. та 21.02.2019 - на суму 995 грн.00 коп.
За таких обставин, враховуючи позицію позивача, та визнання вказаних вище обставин представником відповідача, суд вважає необхідним встановити, що відповідачем за січень 2019 року(сплата до 25.02.2019) сплачено 1 393 грн. (398 грн. + 995 грн.), при цьому сплата аліментів 27.02.2019 в сумі 220 грн. 00 коп. судом зараховується як сплата аліментів за лютий 2019 року(сплата до 25.03.2019).
В свою чергу, розмір аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає розрахунку наступним чином (в межах заявленого позивачем періоду з 20.02.2019 року по 21.07.2020 року):
Місяць нарахуванняСума аліментів за договоромСплачена сума аліментівСума заборгованості по аліментам
за січень 2019 року сплата до 25.02.2019 10000 грн.1 393 грн. (з розрахунку: -995 грн. сплачено 21.02.; -398 грн. сплачено 22.02.)8 607 грн.
за лютий 2019 року сплата до 25.03.201910000 грн.8 311,25 грн. (з розрахунку: -218,9 грн. сплачено 27.02.; -1 500 грн. сплачено 01.03; -1 194 грн. сплачено 16.03; -5 397, 87 грн. сплачено 19.03.)1 688,75 грн.
за березень 2019 року сплата до 25.04.2019 10 000 грн.6 977 грн. (з розрахунку: -2 705 грн. сплачено 28.03; -4 272 грн. сплачено 09.04.;3 023 грн.
за квітень 2019 року сплата 25.05.201910 000 грн.9 378,75 грн. (з розрахунку: - 5 250 грн. сплачено 26.04.; - 248,75 грн. сплачено 11.05.; - 945 грн., сплачено в період з 26.05 по 31.05; - 995 грн., сплачено в період з 01.06 по 13.06; - 1 940 грн. сплачено в період з 14.06. по 02.07.)621,25 грн.
за травень 2019 року сплата 25.06.201910 000 грн.11 940 грн. ( з розрахунку: - 10 945 грн. сплачено 31.05., - 995 грн. сплачено 13.06., з них 10 00 грн. зараховано в сплату за травень 2019 року, а 1 940 грн. в рахунок сплати за квітень 2019 року) 0 грн.
за червень 2019 року сплата до 25.07.2019 10000 грн.11 940 грн. (з розрахунку: - 2 985 грн. сплачено 28.06.; - 8 955 грн. сплачено 02.07., з них 10 00 грн. зараховано в сплату за червень 2019 року, а 1 940 грн. в рахунок сплати за квітень 2019 року)0 грн.
за липень 2019 року сплата до 25.08.201910 000 грн.0 грн.10 000 грн.
за серпень 2019 року сплата до 25.09.201910 000 грн.0 грн. 10 000 грн.
за вересень 2019 року сплата до 25.10.201910 000 грн.1000 грн. (сплачено 21.10.)9 000 грн.
за жовтень 2019 року сплата до 25.11.201910 000 грн.2000 грн. (сплачено 17.11.)8 000 грн.
за листопад 2019 року сплата до 25.12.2019 10 000 грн.2000 грн. (сплачено 21.12.)8 000 грн.
за грудень 2019 року 25.01.2020 року10 000 грн.2000 грн. (сплачено 18.01.2020)8 000 грн.
за січень 2020 року сплата до 20.02.2020 включно10 000 грн.2000 грн. (з розрахунку: - 1000 грн. сплачено 07.02.2020; - 1000 грн. сплачено 14.02.2020) 8 000 грн.
Всього130 000 грн.55 060 грн.74 940 грн.
Таким чином, в межах періоду з 20 лютого 2019 року по 20 лютого 2020 року відповідач допускав в окремих випадках несвоєчасну та не в повній мірі сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , а в деяких випадках переплатуза місяць, визначеного договором розміру, яку судом зараховано в рахунок сплати аліментів за попередній місяць, в якому аліменти не були сплачені в обсязі, визначеному Договором, при цьому судом встановлено, що станом на 22 липня 2020 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті аліментів, сплачуваних за Договором, у розмірі 74 940 грн. 00 коп. (130 000 - 55 060).
Проводячи вказаний вище розрахунок судом не прийнято до уваги перерахунок відповідачем на картку НОМЕР_3 , аліментів на дитину, отримувач ОСОБА_1 , здійснених після 20 лютого 2020 року включно, наданих до суду представником відповідача ОСОБА_4 (а.с. 52), оскільки такі платежі не мають відношення до виконання відповідачем умов договору про сплату аліментів на дитину від 20 лютого 2019 року, дія якого закінчилась 20 лютого 2020 року.
Отже, суд не погоджується із розміром заборгованості, визначеним позивачем за період з 20 лютого 2019 року по 20 лютого 2020 року в сумі 77 385,77 грн., вважаючи вірною суму з розрахунку заборгованості відповідача по сплаті аліментів на дитину за Договором у розмірі 74 940 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог ч.2 ст.184 СК України,розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Враховуючи, що умовами договору про сплату аліментів на дитину від 20 лютого 2019 року, укладеного між позивачем та відповідачем, не встановлена домовленість про здійснення індексації аліментів, встановлених утвердій грошовій сумі, а також відсутності відповідної заяви одержувача аліментів про здійснення індексації, суд не знаходить підстав для її здійснення.
Згідно з ч.1 ст.196 СК України (в редакції, чинній на момент виникнення спору з урахуванням змін, внесених Законом України № 2037-VIII від 17.05.2017 року, який набрав чинності 08.07.2017 року), у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості.
Враховуючи вищезазначені положення Сімейного кодексу України, у будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Зважаючи на умови договору про сплату аліментів на дитину від 20 лютого 2019 року, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 26 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Положеннями ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Згідно зі ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, якими згідно з ст. 4 ЦК України можуть бути закони та підзаконні нормативні акти.
У ст.196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носять періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1 ст.196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане (тобто до останнього числа поточного місяця), та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Зазначений висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року, винесеній у справі № 572/1762/15-ц (провадження №14-37цс18) та від 03.04.2019 року - у справі №333/6020/16-ц, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?Q1?1%)+(A2?Q2?1%)+...(An?Qn?1%), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - заборгованість зі сплати аліментів за перший місяць (місячний платіж);
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості);
A2 - заборгованість зі сплати аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - заборгованість зі сплати аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Однак, враховуючи, що аліменти на дитину сплачуються за умовами Договору від 20 лютого 2019 року, посвідченого нотаріально, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?Q1?1%)+(A2?Q2?1%)+...(An?Qn?1%), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - заборгованість зі сплати аліментів за перший місяць (місячний платіж);
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць, які відраховуються з 26 дня поточного місяця, враховуючи зобов'язання про сплату аліментів за минулий місяць до 25 числа поточного місяця, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості);
A2 - заборгованість зі сплати аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - заборгованість зі сплати аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця до 25 числа поточного місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти за минулий місяць, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у п. 2 Договору, суд вважає, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
Зважаючи на п.3 Договору, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з 26 числа поточного місяця, враховуючи зобов'язання про сплату аліментів за минулий місяць до 25 числа поточного місяця, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини за умовами п.2 Договору, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням умов, визначених договоромпро сплату аліментів на дитину від 20 лютого 2019 року, який не суперечить положенням Сімейного кодексу України, визначаючи порядок сплати аліментів, починає перебіг з 26 числа поточного місяця, враховуючи зобов'язання про сплату аліментів за минулий місяць до 25 числа поточного місяця, внесенням періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
При визначенні розміру пені позивач здійснила розрахунок заборгованості пені на суму заборгованості за минулий місяць, виходячи із зобов'язання Батька сплачувати аліменти з 20 числа по 25 число поточного місяця за минулий місяць (п. 3 Договору, а.с. 10), при цьому не врахувала сплату аліментів в більшому розмірі за минулий місяць, ніж визначено п. 2 Договору та суми комісії банку, яка не враховується в суму сплачених аліментів, а кількість днів прострочення обчислила виходячи з 26 числа поточного місяця, після якого аліменти не сплачувались або сплачувались не в повному обсязі.
Однак, суд не може погодитися із розрахунком позивача та вважає необхідним навести власний розрахунок пені в межах заявлених позивачем вимог із застосуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц та від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц, враховуючи, виконання батьком зобов'язання по сплаті аліментів на дитину на умовах, визначених договором про сплату аліментів на дитину від 20 лютого 2019 року, посвідченого нотаріально.
З урахуванням внесених відповідачем платежів, та з огляду на надані сторонами виписки з рахунків, квитанції, розмір пені, визначений п. 14 Договору, за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислюється в межах заявлених позивачем вимог з 20 лютого 2019 року по 21 липня 2020 року наступним чином:
Період нарахуванняПеріод простроченняСплачено аліментів Заборгованість Сума розрахованої пені
за січень 2019 року сплата до 25.02.20195121 393 грн.8 607 грн.44 067,84 грн.
за лютий 2019 року сплата до 25.03.2019 4848 311,25 грн.1 688,75 грн. 8 173,55 грн.
за березень 2019 року сплата до 25.04.20194536 977 грн.3 023 грн.13 694,19грн.
за квітень 2019 року сплата до 25.05.2019 6 13 19 3859 378,75 грн. (з розрахунку: - в сумі 5 498,75 грн., сплачено до 25.05., - в сумі 945 грн., сплачено 31.05; - в сумі 995 грн., сплачено 13.06; - в сумі 1 940 грн., сплачено 02.07.) з 26.05.19 по 31.05.19 борг - 4 501,25 грн.; з 01.06.19 по 13.06.19 борг - 3 556,25 грн.; з 14.06.19 по 02.07.19 борг - 2561, 25 грн.; з 03.07.19 по 21.07.20 борг 621,25 грн. 270 грн. 462,31 грн. 486,63 грн. 2 391,81 грн.
за травень 2019 року 25.06.2019 39210 000 грн.0 грн. 0 грн.
за червень 2019 року сплата до 25.07.2019 36210 000 грн.0 грн. 0 грн.
за липень 2019 року сплата до 25.08.2019 3310 грн.0 грн.33 100 грн.
за серпень 2019 року сплата до 25.09.2019 3000 грн.0 грн.30 000 грн.
за вересень 2019 року сплата до 25.10.2019 2701 000 грн.9 000 грн.24 300 грн.
за жовтень 2019 року сплата до 25.11.20192392 000 грн.8 000 грн.19 120 грн.
за листопад 2019 року сплата до 25.12.20192092 000 грн.8 000 грн.16 720 грн.
за грудень 2019 року сплата до 25.01.2020 1792 000 грн.8 000 грн.14 320 грн.
за січень 2020 року сплата до 20.02.2020 включно1532 000 грн.8 000 грн.12 240 грн.
Всього 219 346,33 грн.
Таким чином, суд вважає, що заявлений позивачем уточнений розмір пені в сумі 225 684 грн. 77 коп. є невірним її розрахунком, оскільки загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів в межах заявленого позивачем періоду з 20 лютого 2019 року по 21 липня 2020 року становить 219 346 (двісті дев'ятнадцять тисяч триста сорок шість) грн. 33 коп., що підтверджується вказаними вище розрахунками, приведеними в таблиці.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судом окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п.22 роз'яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
В свою чергу, п. 14 Договору визначено, що у разі не виконання, неналежного або не своєчасного виконання Батьком умов цього договору та виникнення заборгованості з вини Батька, за домовленістю Сторін, він зобов'язаний сплатити неустойку (пеню) в розмірі 1 (одного) відсотку від несплаченої суми аліментів на дитину за кожен день прострочення зобов'язання.
Однак, суд не може погодитись з таким умовами договірних зобов'язань, взятих на себе відповідачем, як наслідок, не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 219 346 грн. 33 коп., відповідно до вказаного вище розрахунку, зважаючи на наступне.
Надаючи оцінку умовам договору про сплату аліментів на дитину від 20 лютого 2019 року укладеного між позивачем та відповідачем, посвідченого нотаріально 20 лютого 2019 року, про що у реєстрі мається запис за №194, суд вважає визначені умови відповідальності платника аліментів, відповідача - батька, за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), зазначені в п. 14 Договору, не можуть бути застосовані за наступних підстав.
Так, зі змісту положень ч.1 ст. 189 СК України, слідує, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно із ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Положенням ч.1 ст. 205 ЦК України, визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч.1 ст.206 ЦК України).
Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін, про що зазначено в ч.1 ст. 209 ЦК України.
З аналізу вказаних вище норм слідує, договір про сплату аліментів на дитину, є двостороннім письмовим правочином укладеним між батьками на користь дитини, що підлягає нотаріальному посвідченню, зміст якого не може суперечити Цивільному кодексу України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єктів цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.
Так, п. 14 Договору визначено, що у разі не виконання, неналежного або не своєчасного виконання Батьком умов цього договору та виникнення заборгованості з вини Батька, за домовленістю Сторін, він зобов'язаний сплатити неустойку (пеню) в розмірі 1 (одного) відсотку від несплаченої суми аліментів на дитину за кожен день прострочення зобов'язання.
В свою чергу, ч.1 ст.196 СК України (в редакції, чинній на момент укладання договору про сплату аліментів та виникнення спору з урахуванням змін, внесених Законом України № 2037-VIII від 17.05.2017 року, який набрав чинності 08.07.2017 року), у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.
Співвідносячи умови домовленостей між батьками, що закріплені в п. 14 Договору, та положення ч.1 ст.196 СК України України (в редакції, чинній на момент укладання договору про сплату аліментів), суд вважає не дійсними (нікчемними) положення п. 14 Договору в частині відсутності визначення максимального розміру неустойки (пені), який в силу Закону не може перевищувати 100% заборгованості по сплаті аліментів, яку позивач має право стягнути у разі не виконання, неналежного або не своєчасного виконання відповідачем умов цього Договору та виникнення заборгованості з вини відповідача, оскільки такі умови є недійсними в силу Закону, а саме положень ч.1 ст.196 СК України, а отже, не можуть бути застосовані судом до відповідача, зважаючи на встановлення порушення останнім зобов'язання за Договором по сплаті аліментів.
За таких обставин, встановивши, що заборгованість по аліментам виникла у зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору про сплату аліментів на дитину від 20 лютого 2019 року, посвідченого нотаріально, суд вважає необхідним застосувати положення ч.1 ст.196 СК України, яке передбачає, що розмір пені, що підлягає стягненню за несплату аліментів, не може бути більше 100 % заборгованості, та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 100 % заборгованості, встановленої судом станом на 21 липня 2020 року, в сумі 74 940 грн. 00 коп.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.
Приходячи до вказаного вище висновку, суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_4 з приводу не надання позивачем підтверджень щодо цільового використання аліментів, зважаючи на умови п. 15 Договору, якими визначено право Батька перевірити цільове використання аліментів відповідно до порядку, визначеному ст. 186 СК України, яким відповідач не скористався, що не звільняє останнього від виконання обов'язків по сплаті аліментів на договірній основі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.141 ЦПК України суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим судовий збір в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 74 940 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 27 січня 2021 року.
Суддя О.І. Євтушенко