Справа № 202/239/20
Провадження № 2/202/162/2021
12 січня 2021 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.Ю., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа - ПрАТ «Страхова компанія «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНІЙ», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
У січні 2020 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ПрАТ «Страхова компанія «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНІЙ», про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В своїй позовній заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначили, що 6 листопада 2019 року відповідач ОСОБА_2 у дворі будинку № 45 по вул. Березинській у м. Дніпрі, керуючи автомобілем «Skoda Oktavia» номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, скоїв наїзд на автомобіль «Toyota Yaris» номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 та яким користується ОСОБА_4 . Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.2019 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На час вказаної пригоди автомобіль «Skoda Oktavia» номерний знак НОМЕР_1 , яким керував відповідач, був застрахований у СК «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНІЙ». Страховим комісаром був складений акт № 1858/19НО від 21.11.2019 року, відповідно до якого вартість відновлювальних робіт склала 5957,74 грн. Страховою компанією було відшкодовано 3944,96 грн. Залишок несплаченої вартості відновлюваних робіт становить 2012,78 грн. У добровільному порядку відповідач не бажає відшкодувати завдану шкоду. Позивачі вважають, що окрім матеріальної шкоди, діями відповідача їм завдано моральну шкоду, так як у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу та невиплатою у добровільному порядку завданих матеріальних збитків ОСОБА_3 як власник автомобіля зазнала душевних страждань. Був порушений її звичайний уклад життя, так як вона є пенсіонеркою, отримує невелику пенсію, має декілька хронічних хвороб, їй довелося докладати додаткових зусиль для відновлення своїх прав, витрачати кошти на ремонт автомобіля та придбання ліків. У свою чергу, ОСОБА_4 деякий час не міг використовувати автомобіль за своїм прямим призначенням, возити матір до лікарні та аптеки, переживав за стан здоров'я матері та баби. Був вимушений неодноразово звертатися до відповідача та витрачати свій час для отримання відшкодування завданої шкоди.
За цих підстав позивачі просили стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5000 грн., матеріальну шкоду в розмірі 2012,78 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 28 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2020 року, позовну заяву було залишено без руху та позивачам встановлений строк для сплати судового збору.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 1 липня 2020 року у справі було відкрите спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Під час судового розгляду позивачі уточнили свої вимоги та з урахуванням уточнених 12.01.2021 року позовних вимог просили стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5000 грн., матеріальну шкоду в розмірі 2012,78 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1681,60 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
У судовому засіданні представник позивачів - адвокат Кадникова Л.Г. позов підтримав та наполягала на його задоволенні в повному обсязі з урахуванням уточнених позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав частково в частині стягнення з нього матеріальної шкоди в розмірі 1000 грн. У подальшому погодився сплатити не більше 2000 грн. В іншій частині проти позову заперечував, вважав, що завдання моральної шкоди позивачами не доведено. Крім того, заперечував проти стягнення з нього витрат на правову допомогу.
Представник третьої особи - ПрАТ «Страхова компанія «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНІЙ» у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність.
Суд, з'ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль «Toyota Yaris» номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
6 листопада 2019 року об 11-00 годині ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Skoda Oktavia» номерний знак НОМЕР_1 , в м. Дніпрі на вул. Березинській, 45, рухаючись заднім ходом, скоїв наїзд на автомобіль «Toyota Yaris» номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 та був припаркований ОСОБА_4 .
Зазначені обставини, а також вина ОСОБА_2 у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди встановлені постановою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 9 грудня 2019 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та яка в силу частини 6 статті 82 ЦПК України має преюдиційне значення для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На момент вищевказаної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНІЙ» згідно з полісом № 179442004.
З копії протоколу огляду транспортного засобу вбачається, що в результаті пригоди, яка мала місце 06.11.2019 року, автомобіль «Toyota Yaris» номерний знак НОМЕР_2 зазнав пошкоджень у вигляді деформації задньої лівої двері.
Згідно з копією звіту про матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Toyota Yaris» номерний знак НОМЕР_2 , складеного оцінювачем ПП «Центр судових експертиз та оцінки» ОСОБА_5 , матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Toyota Yaris» номерний знак НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження складає 5957 грн. 74 коп.
Як стверджують позивачі у своєму позові, в листопаді 2019 року страховою компанією було сплачено страхове відшкодування в розмірі 3944 грн. 96 коп., про що долучили копію інформації про зарахування коштів на картковий рахунок.
Відповідачем та третьою особою зазначені обставини не заперечувалися.
В своїх позовних вимогах позивачі просили, зокрема, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 2012,78 грн., яка складається з різниці між сумою завданого матеріального збитку та страховою виплатою, а також стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 5000 грн., на користь ОСОБА_4 2000 грн.
Вирішуючи спір між сторонами, суд враховує, що відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.
При цьому відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи доводи сторін та надані ними докази, суд вважає доведеним, що внаслідок винних дій відповідача майно позивача ОСОБА_3 зазнало пошкодження, чим останній завдано майнову шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у розмірі, що відповідає різниці між фактичним розміром шкоди і виплаченою страховою виплатою.
Визначаючи розмір відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 як власника майна, суд бере до уваги, що відповідач, частково заперечуючи проти позову, не надав будь-яких доказів щодо дійсного розміру збитку, завданого з його вини, клопотання про призначення по справі судової експертизи для визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу пошкодженням належного їй автомобіля, не заявляв.
Відтак, у суду немає підстав ставити під сумнів розмір матеріального збитку, визначеного у звіті про оцінку матеріального збитку, складеного оцінювачем ОСОБА_5 та долученому позивачем.
За таких обставин, суд вважає, що позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 2012 грн. 78 коп. (5957,74 - 3944,96) є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо відшкодування позивачам моральної шкоди, то суд враховує, що згідно з пунктом 3 частини 2 статті 23 ЦК України, яка визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди, моральна шкода може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Крім того, частина 3 статті 386 ЦК України визначає, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Статтею 395 ЦК України визначені види речових прав на чуже майно, до яких, зокрема, належить право володіння та користування чужим майном.
Згідно із статтею 396 ЦК України особа, яка має право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Суд вважає, що в результаті пошкодження внаслідок винних дій відповідача майна - автомобіля, який належить на праві власності ОСОБА_3 та знаходиться у фактичному законному володінні та користуванні ОСОБА_4 , останні зазнали моральної шкоди, а тому позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди відповідачем.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_3 , суд ураховує характер правопорушення, ступінь вини відповідача, глибину душевних страждань, завданих позивачу діями відповідача, та вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 слід визначити в розмірі 5000 грн., оскільки, будучи пенсіонеркою, останній довелося докладати додаткових зусиль для відновлення належного їй майна, яке було пошкоджено внаслідок винних дій відповідача, що негативно вплинуло на її психологічний стан.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_4 , суд ураховує характер правопорушення, ступінь вини відповідача, глибину душевних страждань, завданих позивачу діями відповідача, та вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4 слід визначити в розмірі 500 грн., оскільки він як законний володілець пошкодженого майна був вимушений вживати заходи, направлені на отримання відшкодування завданої майну шкоди, в той же час заподіяне відповідачем пошкодження автомобіля суттєво не вплинуло на можливість його використання позивачем, оскільки внаслідок дій відповідача було деформовано задні ліві двері автомобіля.
На переконання суду, відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_4 у розмірі 500 грн. відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості, виходячи з моральних страждань та інших негативних наслідків, завданих йому винними діями відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому згідно з частиною 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд враховує, що за подання даного позову позивачем ОСОБА_3 був сплачений судовий збір у розмірі 1681 грн. 60 коп. (840,80 грн. за кожну вимогу), позивачем ОСОБА_4 у розмірі 840 грн. 80 коп.
Отже, з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на користь ОСОБА_3 у сумі 1681 грн. 60 коп. (100 %), на користь ОСОБА_4 у сумі 210 грн. 20 коп. (25%).
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн., які складаються з отримання консультації, складання позовної заяви та підготовки і здачі позову до суду, а також участі адвоката в судових засідання, то суд бере до уваги, що на підтвердження понесення позивачем вказаних витрат суду надана копія угоди про надання юридичної допомоги, укладеного між адвокатом Кадниковою Л.Г., з однієї сторони, та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , з іншої сторони, акт виконаних робіт від 03.01.2020 року, квитанцію про оплату послуг адвоката, а також акти приймання-передачі наданих послуг та розрахунки послуг адвоката.
Визначаючи суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 , суд враховує рівень складності справи, обсяг наданих адвокатом послуг та час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, ціну позову, обґрунтованість понесених витрат та їх пропорційність предмету спору, зокрема те, що позивачем під час підготовки та подання позову до суду було витрачено 5000 грн. з урахуванням участі адвоката в наступних судових засідання, про що зазначено в попередньому розрахунку судових витрат, наведеному у первісній позовній заяві, а також, що представник позивача - адвокат фактично приймала участь у трьох судових засіданнях (15.09.2020, 23.12.2020, 12.01.2021), та вважає, що покладення на відповідача понесених позивачами витрат на правову допомогу в розмірі 9000 грн. буде несправедливим та неспівмірним із розміром задоволених позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані відповідачем у розмірі 5000 грн., так як ці витрати пов'язані з розглядом справи та знайшли своє обґрунтоване підтвердження.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа - ПрАТ «Страхова компанія «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНІЙ», про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2012 (дві тисячі дванадцять) грн. 78 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в розмірі 210 (двісті десять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
У відшкодуванні інших витрат на правничу (правову) допомогу відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП .
Третя особа: ПрАТ «Страхова компанія «АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНІЙ», Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 37, ЄДРПОУ 13494943.
Суддя Н.Ю. Марченко