Справа № 171/1788/20
2/171/172/21
про залишення позовної заяви без руху
08.02.2021 м. Апостолове
Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Семенова Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нивотрудівська сільська рада про позбавлення батьківських прав,-
02.02.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нивотрудівська сільська рада про позбавлення батьківських прав.
Як вбачається з матеріалів позову документи, що посвідчують дійсність підстав та перебування відповідача на території України позивачем також не надано та в позові не зазначено.
В своєму позові позивачем не зазначено, де проживала її донька разом з її сім'єю, за життя, де працювала мати дитини та на які кошти вони всі разом співіснували. Не вказано за яких обставин та коли саме мати залишила дитину та припинила про неї піклуватися .
Разом з тим, що в позові позивачем вказано, що відповідач протягом тривалого часу знаходиться в Турції на роботі та взагалі не цікавиться долею дитини та не надає матеріальну допомогу, в зв'язку з чим не зазначено в якості учасника відповідну державну установу - міграційної служби та не надано копії позовної заяви з додатками для направлення даному учаснику, не містить вказівок на громадянство відповідача, адресу проживання в Турції.
Закон України у п.п. 1, 2 ч. 1 ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи та вказує, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини,що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.
Таким чином, вбачається, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини є позовом з іноземним елементом, для визначення підсудності якого у позові слід зазначити громадянство відповідача, наявності у відповідача майна на території України або за останнього відомого зареєстрованого місця його проживання чи перебування в Україні, наявності угоди між сторонами по справі, якою передбачена підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Крім того, позивачем не надано документів що стосуються позивачки як майбутнього опікуна неповнолітніх, а саме: документи про відсутність судимостей, наявність у власності рухомого чи нерухомого майна, висновку служби у справах дітей щодо задовільних умов проживання позивачки та можливості проживати в ньому дитини, за умови проживання в ньому інших зареєстрованих та фактично проживаючих осіб, не надав висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, який затверджується рішенням відповідної ради.
Згідно положень ст. 19 СК України, питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов'язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачею про це письмового висновку, а відповідно до ч.5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків.
Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
При цьому, у позові відсутні будь - які дані з приводу того, чи звертався позивач до відповідних уповноважених установ з приводу неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків та чи вживалися до відповідача відповідні заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.
А тому суд вважає, що позивач не зазначив відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, як цього вимагає п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України.
Також позивачем в порушення ЗУ «Про судовий збір», при зверненні до суду із позовною вимогою немайнового характеру не сплачено судовий збір в розмірі 908,00 гривень.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вимог закону щодо залишення без руху позовної заяви, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нивотрудівська сільська рада про позбавлення батьківських прав - неможливо прийняти до розгляду без усунення недоліків, а тому її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк 10 днів для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України,ЗУ «Про судовий збір» суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Нивотрудівська сільська рада про позбавлення батьківських прав - залишити без руху та надати позивачу строк 10 днів для усунення недоліків з дня отримання заявником ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:Н. М. Семенова