ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
07 липня 2020 року 10:25 № 2а-5100/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі Бистрик О.С., за участю: представника позивача -Лошакова Д.С., представника відповідача -Скуржинської Н.М., третіх осіб - Скуржинської Н.М. , Берегового І.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві
треті особи: Державний виконавець Скуржинська Ніна Михайлівна
Акціонерний банк «Діамант»
про визнання постанови протиправною та визнання дій незаконними
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 7 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2010 року протиправною та дій державного виконавця по складанню акта про неможливість стягнення від 09.02.2010 року незаконними (позовна заява з уточненими позовними вимогами), посилаючись на те, що 26.03.2010 року під час вчинення виконавчих дій державним виконавцем дізнався про існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2010 року з виконання виконавчого напису № 2460 виданого 21.12.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободян В.М. про звернення стягнення на належний йому на праві власності автомобіль «Даймлер Крайслер 211 КА'для задоволення вимог АБ «Діамант'в розмірі 81 653 грн 29 коп., винесеної державним виконавцем Скуржинською Н.М.. Вказану постанову він не отримував, чим було обмежено його право на можливе добровільне виконання виконавчого документу або вчасне його оскарження. Окрім того, після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, дізнався, що державним виконавцем Скуржинською Н.М. 09.02.2010 року був складений акт про неможливість стягнення, який не відповідає фактичним обставинам справи, виготовлений після вказаної дати його складання і без залучення понятих.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, пояснивши, що виконавче провадження відкрито з дотриманням вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2010 року була передана представнику Акціонерного банку «Діамант'для вручення боржнику, проте після з'ясування обставини, що боржник не отримував копії цієї постанови, Постановою про відкладення провадження виконавчих дій від 23.03.2010 року за заявою боржника від 23.03.2010 року про продовження терміну добровільного виконання було відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису № 2460 виданого 21.12.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободян В.М. про звернення стягнення на автомобіль боржника до 29.03.2010 року. Копію постанови про відкладення провадження виконавчих дій позивач отримав, проте добровільно дій по виконанню виконавчого напису не вчиняє, автомобіль переховує.
Заперечуючи проти позову, третя особа Скуржинська Н.М. у судовому засіданні зазначила, що акт про неможливість стягнення складений нею 09.02.2010 року під час виходу нею за адресою боржника для з'ясування обставин з приводу виконання постанови про відкриття виконавчого провадження. Зазначений акт складений з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», присутність понятих при складенні такого акта законом не передбачена, у зв'язку з чим просила в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи АБ «Діамант'у своїх запереченнях проти позовних вимог вказав на те, що дії державних виконавців щодо відкриття виконавчого провадження та інших дій по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 2460 виданого 21.12.2009 року про звернення стягнення на автомобіль позивача для задоволення вимог АБ «Діамант'в розмірі 81 653 грн 29 коп. є правомірними і відповідають нормам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 21.12.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободян В.М., вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 2460, яким запропоновано звернути стягнення на належний на праві власності ОСОБА_3 легковий автомобіль «DAIMLER -CHRYSLER 211 КА, 2003 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на підставі договору застави, посвідченого 13.04.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М., реєстровий номер 736, переданий у заставу Акціонерному банку «Діамант'в якості забезпечення зобов'язань виконання за Договором про встановлення ліміту кредитування № 09-04-13-0018 035/R47 від 13.04.2009 року, строк платежу (виконання зобов'язання) за яким настав 23 червня 2009 року за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного легкового автомобіля. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного автомобіля запропоновано задовольнити вимоги АБ «Діамант'заборгованості по кредиту у розмірі 47 000, 00 грн за період з 06.05.2009 року по 18.12.2009 року; по заборгованості за процентами у розмірі 5 972,95 грн за період з 06.05.2009 року по 18.12.2009 року; розмір нарахованої пені 1 193,86 за період з 06.05.2009 року по 18.12.2009 року, заборгованість по сплаті штрафу у розмірі 26 486,48 грн, загалом у розмірі 80 653, 29 грн, а також витрати понесенні стягувачем у зв'язку з вчиненням виконавчого напису у розмірі 1000,00 грн.
Зазначений виконавчий напис нотаріуса від 21.12.2009 року був направлений заявою стягувача АБ «Діамант'від 01.02.2010 року відповідачеві на примусове виконання.
03.02.2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Скуржинською Н.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 2460 виданого 21.12.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободян В.М. про звернення стягнення на належний на праві власності ОСОБА_3 легковий автомобіль «DAIMLER -CHRYSLER 211 КА, 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , для задоволення вимог АБ «Діамант'в розмірі 81 653, 29 коп.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України 21.04.1999 року № 606- XIV «Про виконавче провадження'державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження'від визначено перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, зокрема, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;
7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані законом підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження відсутні. У судовому засіданні сторони підтвердили, що виконавчий напис нотаріуса в судовому порядку не скасований, тому суд доходить висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2010 року є законною.
За заявою боржника від 23.03.2010 р. про неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження та продовження терміну добровільного виконання державним виконавцем Святецьким Дмитром Володимировичем винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису №2460 виданого 21.12.2009 р. Разом з тим, з пояснень сторін випливає, що станом на час розгляду справи жодних дій щодо добровільного виконання виконавчого напису боржник не вчиняв, хоча зазначену постанову отримав.
Крім того, на обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував на те, що в матеріалах виконавчого провадження міститься акт про неможливість стягнення, складений державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Скуржинською Н.М. 09.02.2010 року. Згідно зазначеного акта за результатами проведеної перевірки виконання постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не виявлено такої можливості через те, що двері квартири ніхто не відчинив. Проте, на думку позивача, зазначений акт складений в порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження'без залучення понятих, що унеможливлює підтвердження факту складення такого акта дійсно за місцем виходу виконавця і факту відсутності будь-кого за місцем складення акта.
Посилання позивача як на підставу визнання дій відповідача протиправними на те, що дана виконавча дія проводилась без належного повідомлення та у відсутності сторін виконавчого провадження, без залучення понятих, як того вимагає ч. 2 ст. 16 Закону України "Про виконавче провадження", суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі дії можуть провадитися у присутності понятих. Присутність понятих обов'язкова при вчиненні виконавчих дій, пов'язаних із примусовим входженням до нежилих приміщень і сховищ, в яких зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернено йому в натурі; примусовим входженням до жилих будинків, квартир для забезпечення примусового виселення та вселення в них; примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких знаходиться дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду; при проведенні огляду, арешту, вилучення і передачі майна.
Виходячи з того, що присутність понятих, як обов'язкова умова, при здійсненні огляду, арешту, вилучення і передачі майна, має на меті перш за все засвідчення факту наявності майна, його кількісних та якісних показників та відповідності проведених виконавчих дій зазначеним в акті опису і арешту відомостям, залучення понятих до проведення інших виконавчих дій, щодо яких присутність понятих визначена законом як факультативна ознака, є правом, а не обов'язком державного виконавця.
До того ж, імперативної норми яка б встановлювала обов'язок державного виконавця залучати понятих при проведенні виконавчих дій щодо складання акта про неможливість стягнення Закон України "Про виконавче провадження" не містить.
За таких обставин доводи позивача про невідповідність вимогам закону акта про неможливість стягнення, складеного державним виконавцем Скуржинською Н.М. без участі понятих, є безпідставними.
Що ж стосується доводів представника позивача, що вищезазначений акт був виготовлений державним виконавцем не за місцем складення і пізніше дати його складання, а також заявленого представником позивача клопотання про призначення експертизи на предмет встановлення дати складання оспорюваного акта, то суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки вказані обставини не мають ознак, які унеможливлюють вирішення спору по суті і не перешкоджають суду встановити обставини справи, а підстави вважати, що такі дії мали місце, носять характер припущення, так як представником позивача не наведено обставин, за яких у позивача виник сумнів щодо дати складання зазначеного акта, які б були підтверджені доказами.
Між тим, за змістом статті 71 КАС України на сторони покладено обов'язок доведення обставин на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, судом відмовлено представнику позивача у проведенні технічної судової експертизи документа -Акта про неможливість стягнення від 09.02.2010 року для встановлення дати його складення.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена у повному обсязі 14.07.2010 р.
Суддя А.С. Мазур