Справа №757/19547/20-ц
Провадження № 2/752/6608/20
Іменем України
19.11.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Оджубейської Д.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Радар» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки виплати,
позивач звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Радар» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки виплати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала на посаді оператора з введення даних ОМ 1 категорії ВАСК в ПАТ «Київський завод «Радар». Наказом № 118 від 04.11.2019 р. її було звільнено в зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Однак, при звільненні їй не була виплачена заборгованість по заробітній платі в розмірі 21416,14 гривень,
Посилаючись на положення ст.ст.116, 117 КЗпП України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, яка не виплачена при звільненні, а також середній заробіток за час затримку розрахунку при звільненні в сумі 29879,04 гривні.
26.08.2020 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання письмового відзиву.
На підставі положень ст.274-279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі наданих сторонами доказів.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді оператора з введення даних ОМ 1 категорії ВАСК в ПАТ «Київський завод «Радар».
Наказом № 118 від 04.11.2019 р. позивача було звільнено в зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Як встановлено судом, на момент звільнення з позивачем не було проведено повного розрахунку та не проведено виплату всіх сум, що підлягають виплаті при звільненні.
Відповідно до розрахункового листа за січень 2020 р. борг підприємства становить 21416,14 гривень.
Згідно з ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Зазначені положення закріплені також ст.24 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В силу положень ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до зазначеного порядку, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події,з якою пов'язана відповідна виплата. Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що нарахування виплат,що обчислюються із середнього заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Проведений позивачем розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.11.2019 р. до 08.05.2020 р. відповідає визначеному Порядку та становить 29879,04 гривні.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, їх доведеність, з огляду на що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Радар» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки виплати задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Радар»(ЄДРПОУ 14307274, м.Київ, вул..Представинська, 35) на користь ОСОБА_1 ( ІПННОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 21416 гривень 14 копійок, середній заробіток в розмірі 29879 гривень 04 копійки.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод «Радар»(ЄДРПОУ 14307274, м.Київ, вул..Представинська, 35) в дохід держави судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя