Справа № 375/603/20
Провадження№ 2-з/375/1/21
09 лютого 2021 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Чорненької О.І.
за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 до ОСОБА_2 АДРЕСА_2 про стягнення шкоди, що заподіяна в наслідок пожежі, -
Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 , на її користь кошти, в рахунок відшкодування збитків заподіяних внаслідок пожежі в сумі 85 709 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот дев'ять) гривень та моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Разом з позовною заявою позивачка подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , а саме: земельну ділянку площею 3,183 га., з кадастровим номером 3223783500:04:026:0022, посилаючись на те, що невжиття вказаних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним і з видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст.150 зазначеного Кодексу у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову; види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 poкy №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Також згідно з вказаною Постановою, забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Заявник звертаючись з клопотанням про забезпечення позову також повинен зазначити відомості щодо наявності, найменування, місцезнаходження рухомого та нерухомого майна у відповідного учасника процесу, до якого заходи забезпечення позову будуть застосовані, а також доказів вартості такого майна.
Натомість позивач надав витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджує факт права власності ОСОБА_2 , на дану земельну ділянку, натомість докази вартості такої земельної ділянки відсутні.
Разом з тим, Закон № 552-IX про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення набирає чинності з 01 липня 2021 року.
У відповідності до частини 15 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексуУкраїни до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається:
б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Суд вважає передчасним накладення арешту на земельну ділянку, оскільки до 01 липня 2021 року накладено мараторій на відчудження землі товарного виробництва.
З урахуванням вище викладеного, судом не встановлено достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому, у задоволені заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 151- 153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий суддя О.І.Чорненька