Справа № 545/3027/20
Провадження № 2-а/545/8/21
"09" лютого 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Путрі О.Г.
при секретарі Кузуб Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-
Встановив:
Позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 31.10.2020 року відносно неї складено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративне правопорушення не скоювала та відповідно в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення , мала при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в електронному вигляді в додатку « Дія ». Крім того вказала, що правила дорожнього руху не порушувала, відомості про вчинення нею адміністративного правопорушення відсутні, а тому інспектор поліції взагалі не повинен був вимагати у неї пред'явити страховий поліс, оскільки підстави для його пред'явлення, визначені ст. 32 ЗУ « Про національну поліцію » відсутні.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 05.11.2020 року відкрито провадження по справі.
Від відповідача по справі на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що постанова відносно позивача винесена правомірно, оскільки у неї при собі був відсутній страховий поліс. Електронна форма страхового полюсу відрізняється від того, який пред'явила позивач в додатку « Дія » та який не може вважатися візуальною формою страхового полісу. Законодавством надано можливість пред'являти для перевірки за допомогою мобільного за стосунку, без додаткового пред'явлення в паперовій формі виключно електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, пред'явлення для перевірки за допомогою додатку « Дія » страхового полісу не передбачено, а тому позовні вимоги безпідставні , необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
В судове засідання позивач та її представник Стороженко С.В. не з'явилися, направили на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують з наведених в ньому підстав, прохають задовольнити. Одночасно позивач своє клопотання про виклик та допит свідка відкликала.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Лобач А.В. в судове засідання не з'явився, надіславши заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову заперечує з підстав , викладених у відзиві .
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.5 ч.1 ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
У відповідності до ст.222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, щодо порушень правил дорожнього руху.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Судом встановлено, що 31.10.2020 року поліцейським роти №2 БУПП в Полтавській області ДПП Кошель Е.А. винесена постанова серії ДП18 № 332812 про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 , 31.10.2020 року о 18 год. 35 хв., в м. Полтаві по вул. Великотирнівській,25/2 , керувала транспортним засобом Renault Sandero , д.н.з. НОМЕР_1 , та не мала при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушила п. 2.1Г ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п. 2.1 Г ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію" поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України "Про Національну поліцію" під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно з п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію"поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію"визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
У відповідності до статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл,
якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
Так, як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, позивач має чинний страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2458141 ( а.с. 9 ).
Даний страховий поліс мається в позивача в додатку « Дія », запущеного 06.02.2020 року Кабінетом Міністрів України, в електронній формі, та долучений в роздрукованій формі до матеріалів справи ( а.с. 13-16 ).
На відеозаписі, долученому відповідачем до матеріалів справи, зафіксований той факт, що позивач неодноразово повідомляла інспектора поліції про наявність у неї чинного страхового полісу в електронному вигляді в додатку « Дія », що також не заперечується відповідачем у направленому на адресу суду відзиві.
Крім того, відомості про страхові поліси та строки їх дії містяться в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Доступ до такої бази відкритий, та наявність чи відсутність страхового полісу може бути перевірена посадовою особою у разі наявності будь-яких сумнівів.
Одночасно, доводи позивача про те, що правила дорожнього руху вона не порушувала, а тому поліцейський не мав права вимагати від неї страховий поліс не заслуговують на увагу, оскільки , як вказала сама позивачка, вона являлась учасником ДТП, яке незадовго відбулося, що згідно п. 6 ст. 32 ЗУ « Про національну поліцію » є підставою для перевірки поліцейським документів, що посвідчують особу та документів, що підтверджують відповідне право особи.
Відповідно до частини 1статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятої постанови серії ДП 18 № 332812 від 31.10.2020 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином , суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не надано доказів в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення та відповідно правомірності дій інспектора поліції при винесенні оскаржуваної постанови ,тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2,6, 8-10,14,77,246,250, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( місце реєстрації : АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції ( юридична адреса : Полтавська область Полтавський район с. Розсошенці вул. Кременчуцька,2-в ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити .
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 332812 від 31.10.2020 року, винесену відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. Г. Путря