Номер провадження: 11-сс/813/248/21
Номер справи місцевого суду: 947/28770/20 1-кс/947/537/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.01.2021 року м. Одеса
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши в порядку ст. 398 КПК України апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.01.2021 року, якою залишено без розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,-
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.01.2021 року було залишено без розгляду клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12018160000000402 від 18.05.2018 року відносно ОСОБА_7 .
Не погодившись із зазначеною ухвалою, адвокат ОСОБА_3 , в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.01.2021 року скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12018160000000402 від 18.05.2018 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіривши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку чітко визначено та регламентовано Главою 31 Кримінального процесуального
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України, від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, має відбуватись з дотриманням певних умов.
Питання щодо оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування чітко врегульовані нормами чинного кримінального процесуального закону, які є спеціальними по відношенню до загальних.
Відповідно до положень ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 11-1) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
До вказаного переліку, який є вичерпним, не входить ухвала слідчого судді про залишення без розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В апеляційному порядку відповідно до пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 309 КПК України можуть бути оскаржені лише ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та домашнього арешту або відмову в його застосуванні.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 393 КПК України потерпілий не виправі оскаржувати ухвали слідчого судді щодо застосування запобіжних заходів.
Частиною четвертою статті 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Враховуючи те, що в апеляційній скарзі представник потерпілої адвокат ОСОБА_3 , ставить питання про скасування ухвали слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу, на яку, згідно із законом, не може бути подана апеляційна скарга, вважаю, що до неї необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч. 4 ст. 399 КПК України, а саме відмовити у відкритті апеляційного провадження та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.
Керуючись ст.ст. 399, 418, 4198, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 , в інтересах потерпілої ОСОБА_4 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.01.2021 року, якою залишено без розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Копію ухвали надіслати адвокату ОСОБА_3 , разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2