Справа №443/151/21
Провадження №3/443/87/21
іменем України
08 лютого 2021 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
ОСОБА_1 , 03.01.2021 близько 10 год 30 хв. по вул. Вокзальній, 2 в м. Жидачеві Львівської області, перебував без документів, що засвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні, чим порушив п.п. 2 п.2 Постанови КМ України № 1236 від 09.12.2020, своїми діями вчинивши правопорушення передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився. Згідно відмітки засобу зв'язку «Укрпошта» поштове відправлення з судовою повісткою про виклик у судове засідання призначене на 08.02.2021 ОСОБА_1 отримав особисто 28.01.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні засобу зв'язку «Укрпошта». Клопотань від останнього про перенесення справи до суду не надходило.
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.44-3 КУпАП та датою та часом розгляду справи. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пп.2 п. 2 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється, зокрема перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ 349161 від 03.01.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер та обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, суд приходить до висновку, що діяння, вчинене останнім хоча і містило в собі усі юридичні ознаки, що характеризують правопорушення передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, але внаслідок конкретних обставин та характеру правопорушення не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, не призвело до тяжких наслідків та шкоду іншим громадянам не спричинило, дії ОСОБА_1 суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, а тому суд вважає за можливе звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення за малозначністю вчиненого правопорушення відповідно до ст. 22 КУпАП та обмежитися усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 22, 44-3, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.44-3 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко