Справа № 308/965/21
29 січня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні №32020070000000039 - старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області підполковника податкової міліції ОСОБА_5 погоджене старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №32020070000000039 - в.о.начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, -
Слідчий у кримінальному провадженні №32020070000000039 - старший слідчий з особливо важливих справ слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області підполковник податкової міліції ОСОБА_5 за погодженням із старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №32020070000000039 - в.о.начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
В обгрунтування вимог клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020070000000039 від 01.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.199 та ч.1 ст. 204 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.01.2021 року на підставі наданої добровільної згоди власника транспортного засобу марки «FORD» моделі «TRANSIT» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проведено огляд місця події, під час якого встановлено, що 25.01.2021 року працівниками ПОРВ (м.д. н.п. Дякове) ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_2 на напрямку 112 п/зн, на відстані 500 м. до державного кордону, затримано під час розвантаження транспортний засіб марки «FORD» моделі «TRANSIT» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , двох громадян України та виявлено 21 пакунок з тютюновими виробами, після чого на місце події викликано працівників ГУ ДФС у Закарпатській області. Поряд з цим, в ході проведення огляду встановлено, що в салоні автомобіля та біля нього знаходяться тютюнові вироби в асортименті без марок акцизного податку України які упаковані в 21 коробку кожна з яких обтягнута чорною поліетиленовою плівкою, зокрема:
-марки «COMPLIMENT VIOLET» в загальній кількості 1880 пачок;
-марки «COMPLIMENT 6» в загальній кількості 4310 пачок;
-марки «МІНСЬК» в загальній кількості 1540 пачок;
-марки «JING LING» в загальній кількості 7500 пачок.
Таким чином оглядом встановлено тютюнових виробів без марок акцизного податку України в загальній кількості 15230 пачок.
Слідчий зазначає, що проведеним оглядом виявлено та вилучено: 1) транспортний засіб марки «FORD» моделі «TRANSIT» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та ключі від нього; 2) тютюнові вироби без марок акцизного податку України марок «COMPLIMENT VIOLET» - 1880 пачок, «COMPLIMENT 6» - 4310 пачок, «МІНСЬК» - 1540 пачок, «JING LING» - 7500 пачок, всього в загальній кількості 15230 пачок.
Слідчий зазначає, що виявлені незаконно виготовлені тютюнові вироби і транспортний засіб є матеріальними об'єктами, які є відповідно предметом і засобами вчинення кримінального правопорушення, та як наслідок, мають значення речових доказів вчиненого злочину.
На даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані предмети є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (вони є матеріальні об'єкти, які могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження). У зв'язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити. Вказав, що вилучені в ході проведення огляду транспортного засобу на підставі наданої добровільної згоди власника транспортного засобу марки «FORD», речі та предмети визнані речовими доказами.
Власник вилученого майна транспортного засобу - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про арешт майна в частині накладення арешту на транспортний засіб. Зазначив, що він є власником транспортного засобу марки «FORD», він лише транспортував людей з пакунками, за що йому запропонували заплатити 100 умовних одиниць. Оскільки у нього велика сім'я, він погодився. Йому не було відомо про навність тютюнових виробів у пакунках. Тютюнові вироби йому не належать.
Перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши доводи слідчого та заперечення власника майна транспортного засобу - ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що ГУ ДФС в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 01.12.2020 року внесені до ЄРДР за №32020070000000039, попередня правова кваліфікація за ч.1 ст.199 та ч.1 ст. 204 КК України.
26.01.2021 року на підставі наданої добровільної згоди власника транспортного засобу марки «FORD» моделі «TRANSIT» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проведено огляд транспортного засобу , в ході якого було виявлено та вилучено 1) транспортний засіб марки «FORD» моделі «TRANSIT» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та ключі від нього; 2) тютюнові вироби без марок акцизного податку України марок «COMPLIMENT VIOLET» - 1880 пачок, «COMPLIMENT 6» - 4310 пачок, «МІНСЬК» - 1540 пачок, «JING LING» - 7500 пачок, всього в загальній кількості 15230 пачок.
Постановою старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області підполковника податкової міліції ОСОБА_5 від 26.01.2021 р., який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, вилучені у ході огляду 26.01.2021 року речі та предмети визнано речовими доказами.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів, грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.
Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому Цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання підлягає до задоволення.
Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.
Одночасно , слідчий суддя вважає , що слідчим дотримано вимог ст.ст. 170, 171 КПК України і в клопотанні слідчого наявне обґрунтування необхідності арешту виявлених під час огляду речей, та конкретизовано підстави та мета накладення на них арешту.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки вилучення майна проведено згідно встановленої процедури, строк на звернення з клопотанням не порушений, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розуміючи, що арешт вказаного майна не призведе до зупинення та надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.
Незастосування арешту майна - тютюнових виробів може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема враховано призначення слідчим у кримінальному провадженні судово-хімічної експертизи тютюнових виробів, а тому наявні правові підстави для арешту майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у чиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тому підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя не вбачає.
Що стосується накладення арешту на транспортний засіб, слідчий суддя виходить з наступного.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, враховуючи приписи ч.4 ст. 173 КПК України щодо застосування найменш обтяжливого способу накладення арешту на майно, розуміючи, що арешт вказаного майна , шляхом заборони користування транспортним засобом призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах власника транспортного засобу,приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності, слідчий суддя вважає, що клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб обґрунтоване й підлягає повному задоволенню. При цьому слідчий суддя, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження , з метою запобігання можливості відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, враховуючи приписи ч.4 ст. 173 КПК України обирає найменш обтяжливий спосіб накладення арешту на майно, а саме шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом.
Розяснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законнийпредставник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №32020070000000039 - старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області підполковника податкової міліції ОСОБА_5 погоджене старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №32020070000000039 - в.о.начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «FORD» моделі «TRANSIT» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , ключів від нього та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження та розпорядження; накласти арешт на тютюнові вироби без марок акцизного податку України марок «COMPLIMENT VIOLET» - 1880 пачок, «COMPLIMENT 6» - 4310 пачок, «МІНСЬК» - 1540 пачок, «JING LING» - 7500 пачок, всього в загальній кількості 15230 пачок, без марок акцизного податку України, які вилучені протоколом огляду від 26 січня 2021 року, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Копію ухвали вручити слідчому, прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня іі оголошення.
Повний текст ухвали з врахуванням періоду перебування судді в нарадчий кімнаті в іншій справі з 29.01.2021 р. до 04.02.2021 року, оголошено 04.02.2021 року о 13 -00 годині.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1