Справа №639/562/21
Провадження №1-кп/639/246/21
09 лютого 2021 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220500001766 від 08.12.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, який неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_3 07.12.2020 приблизно об 11 год. 15 хв. перебував на території двору, розташованого поблизу багатоповерхового будинку № 3-А по вул. Академіка Богомольця м. Харкова, де став ініціатором конфлікту на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з раніше йому знайомим двірником ОСОБА_4 .
Саме в той час у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості, з використанням в якості знаряддя злочину наявний у нього в правій кишені вдягненої на ньому куртки складного ножа.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 спочатку дістав правою рукою з кишені своєї куртки ніж, а потім, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого задуму, проявляючи надмірну агресію, застосовуючи вказаний ніж в якості знаряддя злочину, наніс його колото-ріжучою частиною один удар в ділянку грудної клітки потерпілого ОСОБА_4 зліва.
Після цього ОСОБА_3 , вважаючи доведеним до кінця свій протиправний задум, добровільно припинив свої дії, залишивши в подальшому місце події.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 колото-різану рану в ділянці передньої поверхні тулубу ліворуч, яка потребувала хірургічного втручання, яка належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), що підтверджено висновком експерта №09-56/2021 від 15.01.2021.
Обвинувальний акт надійшов до суду разом із клопотанням прокурора ОСОБА_5 про його розгляд у спрощеному провадженні.
Письмовою заявою ОСОБА_3 від 29.01.2021 року, яка складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду, обвинувачений надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_4 також надав письмову заяву про згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з ч. 2 ст. 302 КПК України щодо обмеження права апеляційного оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання в м. Харкові (к/п а.с. 68-75).
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , в ході досудового розслідування не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, кількість епізодів кримінально протиправної діяльності - один епізод, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставини, яка пом'якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Суд враховує, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу явно не відповідає тяжкості та характеру скоєного кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого, через м'якість.
Таким чином, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, йому необхідно призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, та саме таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого.
З відомостей наявних в матеріалах кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 не є інвалідом першої або другої групи, не є особою, яка досягла пенсійного віку, а також військовослужбовцем строкової служби, тобто не є особою, якій згідно з вимогами ч. 3 ст. 56 КК України не може бути призначено покарання у виді громадських робіт.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- три чоловічі куртки чорного кольору та 2 (два) ножі, які не є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, що передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 - вважати повернутими останньому як законному власнику (к.п. а.с. 42).
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії судового рішення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1