Справа № 344/17630/20
Провадження № 3/344/993/21
09 лютого 2021 року м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Відділу регіонального представництва в західних областях секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , працюючої завідувачем Першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори,
за діяння, передбачені ч.2 ст.212-3 КУпАП, -
В наданому суду адміністративному протоколі від 16.12.2020 року зазначається, що ОСОБА_2 звернувся до Першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори електронною поштою з інформаційним запитом від 28.10.2020 року із проханням надати інформацію та копії відповідних документів зазначених у запиті. Проте, ОСОБА_1 , будучи завідувачем вказаної нотаріальної контори, в порушення вимог ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI, протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту, не надала відповідь на запит на інформацію, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 212-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в порушенні нею вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_2 у зв'язку з прийняттям спадщини після смерті батька неодноразово звертався з відповідними запитами до Першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори, на які йому завжди надавалась відповідь, у відповідності до вимог ст.1 Закону України «Про звернення громадян». 30.10.2020 року ОСОБА_1 також було надано відповідь на звернення потерпілого, з якою ОСОБА_2 також був ознайомлений під час особистого прийому 04.11.2020 року. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП, а тому просила провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 28.10.2020 року через веб-сайт «Доступ до правди» він звернувся з інформаційним запитом до Першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори про надання інформації та копії відповідних документів. Проте, в порушення ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту, він відповіді так і не отримав. Після цього, він звернувся до Відділу регіонального представництва в західних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Також, ОСОБА_2 підтвердив, що під час особистого прийому в ОСОБА_1 він був ознайомлений з відповіддю на своє звернення, однак зміст відповіді його не задовольняв, що змусило його звертатись до уповноваженого органу за захистом своїх прав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що провадження в справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення виходячи з наступного.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління юстиції в Івано-Франківській області №1091-к від 28.11.2008 року, ОСОБА_1 працює на посаді завідувача Першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори.
В той же час, відповідно до вимог ч.2 ст.212-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації.
Відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", вказаний закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Згідно ст.2, метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Разом з тим, цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Отже, Закон України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що інформаційні відносини, на які його положення не поширюються - це відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
При розгляді даного провадження судом було встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 з метою захисту своїх особистих прав та законних інтересів звертався до Першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори з заявами на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановою від 04.11.2020 року потерпілому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. В процесі реалізації своїх прав та інтересів ОСОБА_2 неодноразово звертався до нотаріальної контори з відповідними заявами та зверненнями щодо отримання відповіді та копій документів. Про надання заявнику ОСОБА_2 відповіді на підставі ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян» ОСОБА_1 вказувала в своїх поясненнях Регіональному представнику Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Івано-Франківській області, проте, такі пояснення залишились поза увагою згаданого представника. З урахуванням вказаних обставин, суд вважає помилковим твердження ОСОБА_2 , що такі відносини, які виникли між ним та Першою Івано-Франківською міською державною нотаріальною конторою регулюються Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Про необхідність розмежування правовідносин, які регулюються Законом України "Про доступ до публічної інформації" та іншими законами, в тому числі Законом України «Про звернення громадян» зазначається в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 року № 10.
Одночасно, суд вважає за необхідне констатувати, що в матеріалах справи відсутня офіційна достовірна інформація, що відповідний запит (звернення) ОСОБА_2 надійшов до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори, зареєстрований в установі та прийнятий до виконання саме 28.10.2020 року.
Більше того, згідно листа №1991/02-14 за підписом ОСОБА_1 , відповідь на звернення була надана ОСОБА_2 саме 30 жовтня 2020 року. Одночасно, ст.20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Про отримання відповіді на своє звернення під час особистого прийому 04.11.2020 року вказував в судовому засіданні ОСОБА_2 . Сама незгода потерпілого з наданою відповіддю на своє звернення не може слугувати достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Суб'єктивна сторона правопорушення завжди характеризується наявністю вини особи. Адміністративне правопорушення може бути вчинено як умисно так і з необережності.
З урахуванням наведених судом вище обставин стверджувати про наявність у ОСОБА_1 вини на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП не має підстав.
Також, при розгляді справи суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оцінюючи всі в сукупності докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходжу до переконання, що оскільки факт вчинення ОСОБА_1 діяння передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП не знайшов свого підтвердження під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, вважаю, що провадження в даній справі підлягає до закриття на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв"язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.247 п.1 ч.1, 283, 284 КУпАП, суд, -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212-3 КУпАП.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.
Суддя О.Б.Лазарів