Справа № 760/2656/21
2-5812/21
08 лютого 2021 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до директора (уповноважених посадових осіб) Національного антикорупційного бюро України, третя особа Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, перевіривши виконання вимог статей 175, 177 ЦПК України, -
02.02.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до директора (уповноважених посадових осіб) НАБУ, третя особа Державна казначейська служба України, про відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями директора та уповноважених осіб як уповноважених осіб органу досудового розслідування.
Вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що позовну заяву подано не у відповідності з вимогами, викладеними у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду позивачем судовий збір не сплачено з посиланням на п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», за положеннями якого судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі, зокрема, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану, зокрема, органами досудового розслідування, визначені ст. 1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди та особливим способом заподіяння шкоди.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 цього Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Згідно з п.п. 1, 5 ст. 3 цього Закону у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода.
Таким чином, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу досудового розслідування, яка відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст.1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності таких підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч. 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди.
Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом, в якому посилається на ст.ст. 23, 1176 ЦК України, ст.130 КПК України як на правову підставу позову про відшкодування моральної шкоди, вказуючи на незадовільний результат загальної процесуальної діяльності органу досудового розслідування НАБУ, та за таких обставин не є суб'єктом правовідносин, які регулюються положеннями ст. 1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Отже, з огляну на зміст позовних вимог та викладених обставин, не вбачається підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи ціну позову, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 11 350 грн. на рахунок № UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101.
Крім того, подана позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відповідно до якої позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивач не виконав вимоги щодо зазначення повних даних відповідача, а саме чи подано позовну заяву до директора НАБУ, чи до інших уповноважених осіб, чи як до юридичної особи.
Окрім того, згідно з п.п. 3-5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, за загальними правилами для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності за деліктними зобов'язаннями необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка, шкода, завдана потерпілій стороні, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою, вина заподіювача), так і спеціальних умов, зокрема, обставини, за наявності яких шкода була спричинена.
Проте, позивач за змістом мотивувальної частини позовної заяви вказує ціну позову в розмірі 1 809 500 євро (переведені у гривнях), яка може бути збільшена судом до 2585000 євро (переведені у гривнях). При цьому в прохальній частині позовної заяви такої вимоги не міститься, розмір моральної шкоди не визначений.
Таким чином, позивач має визначитись, до кого пред'явлений позов, ціною і змістом вимог за позовом, передбаченими законом, а також викласти обставини в їх обґрунтування та на їх підтвердження зазначити докази, які позивач відповідно до ч.2 чт.83 ЦПК України повинен подати разом з поданням позовної заяви.
Також відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивачем подану позовну заяву з додатками в одному екземплярі для суду та надано ще один примірник позовної заяви без додатків, що позбавляє суд можливості відправити примірники позовної заяви з додатками всім учасникам у справі. Тому, з урахуванням вимог законодавства, позивачу необхідно подати до суду копію позовної заяви з усіма додатками відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до директора (уповноваженої особи) Національного антикорупційного бюро України, третя особа Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди залишити без руху.
Надати строк на усунення недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат, може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: