Справа № 22ц-1513/09
Категорія: ЦП: 44
Головуючий у першій інстанції: Федусик В.В.
Доповідач: Сегеда С.М.
31 березня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Виноградової Л.Є., Кононенко Н.А.,
за участю секретаря Шкрабак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2008 року, у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" та Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Порто-Франківський" (далі - КП „ЖКС „Порто-Франківський") про визнання неправомірною відмови у видачі довідки про склад сім'ї та реєстрацію, про покладення обов'язку до видачі довідки, визнання неправомірними дій по схоронності, передачі і прийнятті облікових документів та їх поновлення, відшкодування моральної шкоди і судових витрат, та за зустрічним позовом Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" (далі -ДП „ОМТП") до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
12 липня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у серпні 1965 року на період роботи в порту він за ордером вселився в жилу кімнату АДРЕСА_1 для одиноких громадян, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належав ДП „ОМТП", і з 06.09.1965 року був зареєстрований за даною адресою.
В 1988 році з причин капітального ремонту гуртожитку, його переобладнанням і переплануванням, позивач разом з іншими мешканцями був відселений із гуртожитку, а після проведення ремонту статус гуртожитку було змінено на житловий будинок, і у вселенні позивача в будинок було відмовлено.
Крім того позивач ОСОБА_1 3азначив, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 03.02.2003 року відповідача було зобов'язано надати йому жиле приміщення в межах м. Одеси, однак рішення не було виконано, а реєстрація позивача за адресою гуртожитку не була скасована.
22.11.2000 року відповідач передав будівлю гуртожитку на баланс РЕП-5 Жовтневого району м. Одеси, проте облікові документи у вигляді карток прописки (форми-А), поквартирні картки (форми-Б) та будинкові книги були передані лише на житловий будинок, а на гуртожиток для одиноких осіб, до яких він входить, відповідачем не передавалися.
У жовтні 2001 року позивач за своїм зверненням отримав від ДП „ОМТП" довідку за формою №1 з місця проживання про склад сім'ї та прописку. Проте, в 2006 році йому вже було відмовлено у видачі аналогічної довідки, з посиланням на те, що будинок, де він зареєстрований, відповідачем не обслуговується, оскільки в 1980 році його передано на баланс місцевої ради. В дільниці №5 КП „ДЄЗ „Жовтневе" йому також відмовили, так як у будинковій книзі відсутня інформація щодо реєстрації його місця проживання за адресою будинку № 6 по вулиці Успенській в м. Одесі.
При зверненні позивача до державних установ щодо вирішення питання своєї реєстрації, ОСОБА_1 отримав від Приморської райдержадміністрації м. Одеси інформацію, що при передачі в 2000 році будинку на баланс місцевих рад картотеку Ф-А та Ф-Б по будинку на холостяків до теперішнього часу не передано і порт ігнорує прохання адміністрації передати цю картотеку. У ході прокурорської перевірки ДП „ОМТП" надав архівну довідку від 14.12.2006 року про те, що в архіві порту немає в наявності картотеки Ф-А та Ф-Б по будинку на холостяків.
Посилаючись на зазначені обставини, неодноразово змінюючи та доповнюючи свої позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірною відмову відповідачів видати йому довідку з місця проживання про склад сімї та реєстрацію, зобов'язати ДП „ОМТП" видати йому зазначену довідку та стягнути з ДП „ОМТП" моральну шкоду у розмірі 5000 грн. Також просив визнати незаконними дії КП „ЖКС „Порто-Франківський", що виражаються у неналежному виконанні обов'язку щодо прийняття згідно акту обліково-реєстраційної документації, відмові видати йому довідку з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію та забов'язати КП „ЖКС „Порто-Франківський" поновити втрачені облікові документи про реєстрацію місця проживання у гуртожитку №2; зобов'язати КП „ЖКС „Порто-Франківський" надати йому довідку з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію, а також стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. та судових витрат (а.с. 46-48,79-81).
Представник ДП „ОМТП" позов не визнав, та пояснив, що ОСОБА_1 не проживає за місцем реєстрації з 1988 року. За ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2005 року ДП „ОМТП", на виконання рішення суду від 13 лютого 2003 року, за платіжним дорученням від 21 липня 2005 року, відповідач перерахував через органи державної виконавчої служби позивачу 45495 грн., що було еквівалентом 9 тисяч доларів США, для придбання йому житла. З 2000 року ДП „ОМТП" не здійснює і не має жодних підстав щодо здійснення обліку громадян, які проживають у колишньому гуртожитку. Крім того зазначив, що у жовтні 2006 року, вже після отримання від ДП „ОМТП" коштів на придбання житла, ОСОБА_1 отримав новий паспорт, вказавши в заяві про його отримання неправдиві відомості щодо свого проживання, у зв'язку з чим в його паспорті був проставлений штамп про реєстрацію по АДРЕСА_1, в той час, як гуртожиток за цією адресою відсутній.
При цьому ДП „ОМТП" 31.01.2008 року звернулося до суду із самостійним позовом до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, внаслідок того, що тривалий час без поважних причин був відсутнім у ньому, а саме - з 1988 року (а.с. 90-92).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2008 року зазначені справи були об'єднані в одне провадження (а.с. 89).
КП „ЖКС „Порто-Франківський" позов не визнав, та просив у задоволенні відмовити, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 не проживає з 1988 року, при передачі будинку до комунальної власності він не значився у складі мешканців гуртожитку, та на цей час будинок не є гуртожитком.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2008 року у задоволенні позовних вимог та зустрічних позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.
Ухвалою колегії суддів судової палати апеляційного суду Одеської області від 03.03.2009 року строк на апеляційне оскарження рішення суду апелянту був поновлений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеного судового рішення, в частині відмови в задоволенні його позову, та ухвалення в цій частині нового рішення про повне задоволення його позовних вимог, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Рішення суду, в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ДП „ОМТП", не оскаржується.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд виходив із того, що ОСОБА_1 3 1988 року був відселений із кімнати АДРЕСА_1 для одиноких громадян, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належав ДП „ОМТП", на період проведення ремонту гуртожитку.
Після закінчення ремонту в 2000 році ОСОБА_1 не було надано жилої площі в зазначеному гуртожитку, а у відношенні останнього був змінений статус „гуртожитка для одиноких осіб" на „житловий будинок".
Зазначені порушення житлових прав ОСОБА_1 були відновлені рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 лютого 2003 року, залишеним без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 28 січня 2004 року, яким був задоволений позов ОСОБА_1 і зобов'язано ДП „ОМТП" надати ОСОБА_1 жиле приміщення в межах м. Одеси, яке відповідає встановленим санітарним та технічним нормам.
Оскільки ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся від отримання в користування житла в порядку виконання вищезазначених судових рішень, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 червня 2005 року було змінено порядок і спосіб виконання рішення апеляційного суду від 13 лютого 2003 року і зобов'язано ДП „ОМТП" перерахувати на депозитний рахунок Другого відділу Державної виконавчої служби 45495 гривень, що на той час було еквівалентом 9000 доларів США, для придбання жилого приміщення ОСОБА_1
При цьому, у випадку відмови ОСОБА_1 від запропонованих державною виконавчою службою жилих приміщень, ОСОБА_1 видаються 45495 грн. грошової компенсації для самостійного придбання жилого приміщення.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується ОСОБА_1, в подальшому кошти у розмірі 45495 грн. були перераховані на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 в банку АБ „Південний", ОСОБА_1 до теперішнього часу отримує відсотками за користування банком його коштами і свідомо не бажає направити ці кошти на придбання житла.
Оскільки рішення суду про поновлення житлових прав ОСОБА_1 було вищезазначеним чином виконане, виконавче провадження було закрите.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2009 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови про закриття виконавчого провадження було відмовлено (а. с. 191-192).
З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта про непоновлення його житлових прав, є безпідставними і повністю спростовуються наявними у справі доказами.
З огляду на викладене, вимоги ОСОБА_1 про надання довідки про його реєстрацію в кімнаті АДРЕСА_1 для одиноких громадян, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не підлягають задоволенню, оскільки, починаючи з 1988 року він за зазначеною адресою не проживає і не може бути зареєстрований, враховуючи також те, що з 2000 року зазначеного гуртожитку не існує.
Так, згідно розпорядження Жовтневої райдержадміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради №614 від 16.08.2000 року житловий будинок по АДРЕСА_1, прийнято до комунальної власності територіальної громади м. Одеси і на даний час перебуває на обслуговуванні КП „ЖКС „Порто-Франківський".
Також не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 до КП „ЖКС „Порто-Франківський" про надання йому довідки з місця проживання, про склад сім'ї та прописку, виходячи з наступного.
У відповідності до Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування -документ, який видається Органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи. Реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (ст. 3 Закону).
Згідно даного Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання (ст. 6 Закону).
При цьому, реєстрація місця перебування здійснюється органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, за заявою особи, яка зобов'язана подати її протягом семи днів після прибуття в місце перебування (ст. ст. 8,11 Закону).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ДП „ОМТП „ та КП „ЖКС „Порто-Франківський" не є органом реєстрації місця перебування громадян.
Посилання позивача ОСОБА_1 на п.18 Правил обліку громадян, які потребують покращення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, суд обґрунтовано визнав безпідставними, так як ці Правила регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання, і були прийняті в 1984 році, тобто до набрання чинності Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Судова колегія зазначає, що ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить вільним засадам цивільного законодавства.
Доводи позивача ОСОБА_1 суд вважає непереконливими, оскільки наявні в матеріалах справи докази та встановлені на їх підставі обставини справи не дають підстав для висновку щодо порушення суб'єктивного цивільного права ОСОБА_1, який при поновленні його житлових прав ДП „ОМТП" не виконав приписи Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", не вирішив питання щодо своєї реєстрації за місцем свого проживання, а відтак правові підстави для задоволення його позовних вимог відсутні.
Стосовно доводів апелянта про те, що суд, в порушення ст. 215 ЦПК України, не зазначив в рішенні суду строку і порядку набрання ним законної сили, то судова колегія зазначає, що в резолютивній частині рішення чітко вказано на порядок і строк його оскарження, у зв'язку з чим набрання рішенням законної сили відбувається в порядку ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно з'ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване судове рішення без змін.
Судова колегія також не вбачає підстав для постановления окремої ухвали у відношенні ДП „ОМТП" та КП „ЖКС „Порто-Франківський" через відсутність з їх боку порушень чинного законодавства.
Керуючись ст. 304, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. ст. 313 - 315,317,319 ЦПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.