29.01.2021 Справа №607/20288/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., представника позивача Коваля Є.Б., відповідача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
Дочірнє підприємство «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природній газ в сумі 67 130,90 гривень.
Позов мотивовано тим, що відповідач в добровільному порядку не оплачує надані їй послуги за спожитий природний газ, внаслідок чого за період з 01.01.2018 року по 01.11.2020 року утворилася заборгованість за спожитий природній газ у сумі 67130, 90 гривень.
17 грудня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує, щодо задоволення позову, оскільки не погоджується із розрахунком нарахування суми заборгованості. Зазначає, що згідно оборотно-сальдової звітності, поданої позивачем, як доказ, вбачається що ДП «Газпостач» ТОВ «Тернопільміськгаз» із 01.06.2019 року не надавав послуг по постачанню природного газу відповідачу, хоча вона здійснювала часткове погашення заборгованості. Борг ОСОБА_1 станом на кінець травня 2019 року складав 74 580, 90 грн. при показах лічильника 65953. Крім того, в червні 2019 року ОСОБА_1 була надано оборотно-сальдова відомість за червень 2016 - червень 2019 року, з якої вбачається, що станом на кінець травня 2019 року борг ОСОБА_1 складав 58 786, 30 грн., при показнику лічильника 65953. Таким чином, враховуючи розбіжності у нарахуванні заборгованості за спожитий природний газ, відповідач не погоджується із сумою заборгованості за спожитий природний газ, оскільки послуг відповідач не одержувала, а сума заборгованості значно збільшилася. Крім того, позивачем не долучено доказів розрахунку суми заборгованості на початок січня 2018 року, що становить 31 944,44 грн., а також відсутня інформація, щодо узгодження чи заперечення відповідачем даної суми заборгованості.
30 грудня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив, згідно якого позивач заперечує обставини викладені у Відзиві, оскільки вони жодним чином не спростовують факту виникнення заборгованості за спожитий природний газ, та не обґрунтовують несвоєчасну оплату відповідачем фактично спожитого обсягу природного газу.
Ухвалою судді від 25 листопада 2020 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідач проживає за адресою АДРЕСА_1 та здійснює фактичне споживання природного газу, чим підтвердила свою згоду на приєднання до умов Договору постачання природного газу побутовим споживачам. Однак, у зв'язку із неповною оплатою за спожитий природній газ, у відповідача накопичилась заборгованість, що підлягає до стягнення. Різниця в показаннях лічильника могла виникнути через коригування показників лічильника після повідомлення споживача.
Відповідач та її представник в судовому засіданні, щодо задоволення позову заперечили, з підстав зазначених у відзиві, тому просили в задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданий Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 16.05.2003 року та реєстраційним посвідченням, виданим Тернопільським міжміським бюро технічної інвентаризації 06.12.1985 року.
Згідно відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08 грудня 1995 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Дочірнє підприємство "Газпостач" Приватного акціонерного товариства „Тернопільміськгаз" (з 05.12.2019 року - Дочірнє підприємство "Газпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільміськгаз"), як постачальник, та ОСОБА_1 , як споживач та уповноважений власник помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , уклали договір про надання послуг з газопостачання на підставі Типового договору у вигляді заяви-приєднання до умов договору.
Позивач, як постачальник, поставило ОСОБА_1 , обсяги природного газу, а остання їх фактично прийняла.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» (далі - Закон) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, - строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, відповідно до положень постанови НКРЕКП про затвердження Типового договору від 30.06.2015 № 2500 (далі - Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником. Умови Договору розміщені на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Постачальника в мережі Інтернет. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на не визначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору у вигляді заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору.
Постановою Кабінету Міністрів України №2496 від 30.09.2015 було затверджено Правила постачання природного газу (далі - Правила).
Відповідно до п. 3 Правил постачання природного газу, споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до п. 1. Правил постачання природного газу, побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Згідно п. 6. ч.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Тобто, споживачем послуг газопостачання може бути як власник так і користувач об'єкта нерухомого майна, що отримує відповідні послуги газопостачання.
Таким чином, відповідач по справі, проживаючи за адресою АДРЕСА_1 , враховуючи положення п.4 розділу ІІІ Правил та зміст Оборотно-сальдової відомості, здійснив фактичне споживання природного газу, чим додатково акцептував (підтвердив) свою згоду на приєднання до умов Договору про постачання природного газу побутовим споживачам.
Згідно п. 22 Правил, побутовий споживач зобов'язується: укласти договір постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору припинити відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору; раціонально використовувати природний газ, обережно поводитися з газовими приладами і пристроями: не пізніше ніж за двадцять робочих днів до звільнення приміщення або повного припинення газоспоживання письмово повідомити діючому постачальнику про розірвання договору та розрахуватися за спожитий природний газ; безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильник газу, представників постачальника після пред'явлення ними відповідних службових посвідчень для звіряння показань фактично використаних обсягів природного газу; проводити на вимогу постачальника звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта та пред'являти платіжні документи на вимогу постачальника для перевірки правильності оплати; виконувати інші обов'язки, передбачені цими Правилами та чинним законодавством.
Свої зобов'язання Підприємство виконує в повному обсязі, надає послуги з постачання природного газу Споживачу в необхідних для Споживача об'ємах (обсягах), натомість, Споживач зобов'язання у частині оплати послуг з газопостачання не виконує.
Споживач не подав до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт, а фактично проводив споживання природного газу. Таким чином, між позивачем та відповідачем склались фактичні договірні відносини зі споживання природного газу, за якими позивачем було поставлено об'єми природного газу, позивач прийняв (спожив) дані обсяги газу, однак не здійснив оплати за спожитий природний газ.
Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 , за розрахунковий період з 01.01.2018 року по 01.11.2020 року за вказаним помешканням, яке належить споживачеві, рахується заборгованість за спожитий природний газ у сумі 37 130, 90 грн.
З оборотно-сальдової відомості по всьому періоду споживання відповідачем вбачається, що заборгованість виникла та накопичувалася за споживачем в період з 01.07.2015 року. Відповідач здійснювала систематичну періодичну оплату за споживання газу, зокрема оплачувала поточні нарахування за газ та частково погашала накопичену заборгованість. Дане підтверджують наступні оплати: 01.11.2015 р. - 1400 грн., 01.06.2016 р. - 500 грн., 01.08.2016 р. - 400 грн., 01.01.2017 р. - 400 грн., 01.12.2017 р. -15 000 грн., 01.05.2019 р. - 1200 грн.
З оплат зазначених з розрахунку, вбачаються дії Відповідача спрямовані на погашення боргу, але не в повній мірі, що і зумовило виникнення боргу.
Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У відповідності зі статтею 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію, та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до пункту 2 Правил споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору.
У Постанові судової палата у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у справі № 6-2951 цс 15 від 20 квітня 2016 року, міститься правова позиція, в якій зазначено «що хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Тому, проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати заборгованості за спожитий природній газ, порушилися права позивача, оскільки він позбавлений можливості отримати кошти, на які розраховував, надаючи послуги.
З цих підстав, позов Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» підлягає до задоволення шляхом стягнення в його користь із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ в розмірі 67 130, 90 гривень.
Окрім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню 2102, 00 гривень понесених позивачем судових витрат із сплати судового збору.
На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», Правил постачання природного газу, ст.ст. 3, 6, 204, 526, 527 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 81, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Дочірнього підприємства «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз» 67 130, 90 гривень заборгованості за спожитий природній газ та 2 102, 00 гривень судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Дочірнє підприємство «Газпостач» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільміськгаз», місце знаходження вул. М.Шептицького, 20, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 39456152.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 03 лютого 2021 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк