05.02.2021 Справа №607/1124/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, які надійшли з Тернопільського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Сорока Гусятинського району Тернопільської області, з вищою освітою, колишньої поліцейської СР ПП №3 Тернопільського РВП Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, освіта вища, зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 17.04.2018 перед призначенням на посаду, як переможця конкурсу, було надано для ознайомлення зобов'язання поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», у якій вона проставила власноручний підпис. Після чого, 17.04.2018 лейтенанта поліції ОСОБА_1 наказом ГУНП в Тернопільській області № 98 о/с призначено на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Тернопільського РВП Тернопільського ВГІ ГУНП в Тернопільській області.
ОСОБА_1 02.07.2019 написала власноручний рапорт про звільнення із Національної поліції України за власним бажанням з 16.07.2019. Наказом ГУНП в Тернопільській області від 16.07.2019 № 168 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції України з 16.07.2019 за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». 16.07.2019 ОСОБА_1 отримала трудову книжку, про що власноручно проставила підпис про отримання. Згідно інформації, вказаної у електронній декларації ОСОБА_2 встановлено, що нею було змінено прізвище у звітному періоді з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .
Згідно із абз. 2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до п.п. 2-1 п. 11 Розділу XIII Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Відповідно до листа НАЗК № 47-01/44121/20 від 27.08.2020, декларації які були подані до Реєстру до 23 години 59 хвилин 31 березня (включно) (до 23 години 59 хвилин (включно) 31 травня - для декларацій, які подаються у 2020 році, вважаються такими, що подані вчасно. Декларації, які були подані до Реєстру о 00 годин 00 хвилин 01 квітня (включно і пізніше) (до 00 годин 00 хвилин 01 червня (включно і пізніше) - для декларацій, які подаються у 2020 році), вважаються такими, що подані із порушенням термінів, встановлених ч. І ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», за що ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону, Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти.
Нормативно-правові акти Національного агентства з питань запобігання корупції підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції». Таким чином, поліцейський сектору реагування патрульної поліції №3 Тернопільського РВП Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 , зобов'язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після припинення діяльності, за 2019 рік, до 01.06.2020.
Водночас, всупереч вимогам наведених вище законодавчих актів, ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після припинення діяльності, за 2019 рік, своєчасно подано не було. Опрацюванням відомостей Єдиного державного реєстру декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_2 тільки 14.08.2020 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після припинення діяльності, за 2019 рік. Відповідно до пункту 8 Рішення НАЗК № 3 від 10.06.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ накладанням на нього власного ЕЦП. Перед підписанням документа суб'єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі.
Усі інші документи, які суб'єкт декларування направляє на адресу Національного агентства за допомогою персонального електронного кабінету, також підписуються накладанням на них власного ЕЦП. Пунктом 9 рішення НАЗК №3 визначено, що кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).
Подання документа до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації в Реєстрі, та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування.
Після отримання зазначеного повідомлення суб'єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ньому подати виправлений документ відповідно до цього Порядку. Отже, ОСОБА_1 , яка проходила службу на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Степова. 45 Тернопільської області, відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» та відповідно до пп. 2-1 п. 11 розділу XIII Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 14.08.2020 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після припинення діяльності, за 2019 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що вину у вчиненому правопорушенні визнає повністю та погоджується з обставинами наведеними у протоколі за №1 про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім власного визнання вини, що на думку суду є належним доказом. Винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме:
- Відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення № 1 від 20 січня 2021 року;
- витягом (скріншотом) з офіційного сайту «https://public.nazk.gov.ua/documents/list?q», з якого слідує, що декларацію тип «після звільнення» ОСОБА_2 подала о 14 год. 48 хв. 14 серпня 2020 року;
- копією присяги ОСОБА_1 від 17.04.2018 року;
- копією розписки про ознайомлення із вимогами ЗУ « Про запобігання корупції» від 17.04.2018 року;
- Зобов'язанням поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених ЗУ «Про запобігання корупції» при прийнятті на службу з якого слідує, що ОСОБА_1 17.04.2018 року власним підписом підтвердила, що її ознайомлено про обов'язок вчасного подання декларацій та відповідальність за порушення законодавства у даній сфері;
- витягом з наказу № 98 о/с від 17.04.2018 року;
- рапортом поліцейського СРПП № 3 ТРВП ТВП ГУНП в Тернопільській області Дмитришин С.І. від 02.07.2019 року про звільнення зі служби за власним бажанням з 16 липня 2019 року;
- витягом з наказу № 168 о/с від 16 липня 2019 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20 січня 2021 року з яких слідує, що 15.07.2019 року вона подала декларацію перед звільненням. Про обов'язок подання декларації за наступний рік після звільнення її було повідомлено працівником кадрової служби про, що підписувались відповідні зобов'язання. Однак декларацію було подано лише 14 серпня 2020 року у зв'язку із зайнятістю сімейними обставинами.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, тобто - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Порушення вимог ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тягне за собою відповідальність у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той чаї як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього, не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходу адміністративного примусу.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, її майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, оскільки таких не встановлено а також з метою виховання ОСОБА_2 та запобігання вчинення нових правопорушень, вважаю, що її слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_2 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись статями 22, 23, 40-1, 172-6, 251, 280, 283, 284 КУпАП, 3, 45 ЗУ «Про запобігання корупції», суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп. в дохід держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається Тернопільським апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга, подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд.
СуддяТ. Я. Багрій