12.01.2021 Справа №607/21641/20
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; посада та місце роботи: керівник магазину «Єва», до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення від 25.11.2020 р. серія ВАБ № 060953 вбачається, що 21.11.2020 р. о 13 год. 51 хв. ОСОБА_1 - керівник магазину «Єва-1660», що за адресою: м.Тернопіль вул.Шевченка, 37 допустила приймання відвідувачів (обслуговування) у вказаному закладі торгівельного обслуговування населення, чим порушила вимоги п.п.4.п.15 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 р. (в редакції Постанови КМУ від 11.11.2020 р. №1100) у відповідності до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. зі змінами та доповненнями.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.44-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , у судовому засіданні своєї вини у вчиненні правопорушення не визнала, подала клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно неї за ч.1 ст.44-3КУпАП, посилаючись на відсутність в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення. На обґрунтування вказаного клопотання зазначила, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, які б стверджували факт, що саме вона є відповідальною за карантинні заходи у зазначеному закладі «Єва». Займаючи посаду керуючої магазину «Єва» ТОВ «РУШ» вона є найманим працівником, і не наділена повноваженнями приймати рішення про роботу магазину у вихідні дні. Дані рішення приймаються виключно Генеральним директором ТОВ «РУШ». Крім того, у зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення період, а саме 21.11.2020 р. (субота), відповідно до вимог п.п.4.п.15 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020р. (в редакції Постанови КМУ від 11.11.2020 р. №1100), порушення яких їй інкримінується, торгівельна діяльність із здійснення адресної доставки замовлень, яка проводилася у підрозділі «Єва-1660» ТОВ «РУШ», не була заборонена. Викладений у протоколі склад правопорушення містить лише переписані тези Постанови КМУ, посилання на пункт, але не містить викладених фактичних обставин вчинення правопорушення (ознак складу правопорушення).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Частина 1 статті 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до пп.4 п.15 Постанови КМУ №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV - 2» від 22.07.2020р. (в редакції Постанови КМУ від №1100 від 11.11.2020 р.), додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. забороняється: 4) приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім: - торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами; - провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв'язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; - торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень;
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Стаття 280 КУпАП, закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити із положень ст.251 КУпАП, згідно з якою, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього кодексу.
Разом із тим, у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладенні в ньому повинні бути перевіренні за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодного свідка та понятого, незважаючи на те, що об'єктивна сторона правопорушення полягає у - «прийманні (обслуговуванні) відвідувачів, а саме свідчить, що так-зване правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 працівниками поліції повинно було бути зафіксовано в присутності осіб, які обслуговувалися чи допускалися у магазин «Єва».
Відповідно до довідки ТзОВ «РУШ» від 28.12.2020 р. №1679, ОСОБА_1 працює в ТОВ «РУШ» з 07.02.2018 р. наказ (Приказ №25-КП від 06.02.2018 р.) на посаді керуючий магазином в АДРЕСА_3 .
З врахуванням того, що ОСОБА_1 інкриміновано приймання (обслуговування) відвідувачів у магазині «Єва» судом встановлено відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження повноважень останньої вживати заходи на дотримання карантинних норм у вказаному закладі.
Крім того, дослідивши перелік завдань, обов'язків та прав керуючого магазином, затверджених Посадовою інструкцією, суд встановив відсутність повноважень, які б дозволяли ОСОБА_1 , займаючи вказану посаду, впливати на роботу даного закладу.
Наведені вище обставини свідчать про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення від 25.11.2020 р. відносно ОСОБА_1 приписам ст.256 КУпАП, якими регламентовано вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення.
Щодо наданого як доказ рапортів інспектора поліції суддя не може вважати належним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції. Крім того працівники поліції, які склали вказані рапорта не допитувалися в судовому засіданні.Тому, рапорта працівників поліції не містить фактичних даних на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і тому в контексті положень ст.251 КУпАП не можуть бути доказом по даній справі.
Не може вважатися доказом вини ОСОБА_1 й відеоматеріали, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення від 25.11.2020 р. серія ВАБ №060953 складений відносно останньої, відсутні будь-які відомості щодо проведення відеофіксації правопорушення; в протоколі не зазначено, що будь-які відеоматеріали долучалися до матеріалів справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
На підставі відповідної практики ЄСПЛ можна зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст. 6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вищевказаний принцип знайшов відображення і в рішеннях Європейського Суду з прав людини («Капо проти Бельгії», 42914/98, 13.01.2005року, «Радіо Франс проти Франції», 53984/00, 30.03.2004 року…) за якими прийняття доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту 2 статті 6, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП або про закриття справи.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведені обставини, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальності сторін та свобода в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; зважаючи за відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.44-3, 247, 254, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяВ. Є. Ломакін