Справа № 595/154/21
09.02.2021 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівського Б.В.,
представника заявника, адвоката Пасічника А.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявоюОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Бучацького районного суду Тернопільської області із заявою про видачу обмежувального припису відносно її колишнього співмешканця ОСОБА_2 , в якій просить встановити заходи тимчасового обмеження прав та покласти на ОСОБА_2 строком на шість місяців обов'язки, а саме: заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче 100 метрів до її будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 є її колишнім співмешканцем. З травня 2020 року вони разом не проживають. Разом із заявником у будинку в АДРЕСА_1 проживають її два сини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 уже тривалий час не проживає разом з заявником, однак приходить вночі до будинку, в якому вона проживає разом з дітьми, та поводить себе агресивно стосовно неї та дітей, лякає їх. 02 травня 2020 року в нічний час ОСОБА_2 вибив каменем дві шиби в пластикових вікнах. Після цього була ще одна спроба розбити каменем вікно. Заявник з дітьми потерпають від психологічного насильства з боку ОСОБА_2 , яке не в змозі терпіти, так як на виклики поліції ОСОБА_2 не зважає. Заявник відчуває страх за себе, своїх дітей, оскільки не знає, що очікувати від ОСОБА_2
03 лютого 2021 року заявник ОСОБА_1 подала через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила видати обмежувальний припис, яким заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань ближче 100 метрів до будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрована та постійно проживає заявниця, строком на 6 місяців.
В судовому засіданні представник заявника, адвокат Пасічник А.З. заяву ОСОБА_1 підтримав з підстав, викладених у ній. Просив суд задовольнити вимоги, зазначені в заяві про уточнення вимог.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
За таких обставин, суд визнав за можливе розглядати заяву за відсутності заінтересованої особи ОСОБА_2 на підставі доказів, наявних у матеріалах заяви, та за погодженням представника заявника.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Протидія насильству у сім'ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини і, перш за все, прав жінок. При здійсненні насильства у сім'ї відбувається порушення прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства.
Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров'ю потерпілої від насильства у сім'ї.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини у вказаній сфері, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VIII (далі - Закон). Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Частиною першою статті 1 Закону передбачено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Положеннями ст. 21 Закону передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Враховуючи положення Закону, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функції і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є колишнім співмешканцем ОСОБА_1 , з травня 2020 року вони разом не проживають.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 481567, виданої 29 жовтня 2009 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інвалідом другої групи.
Як слідує із довідки № 711 від 03 серпня 2020 року, виданої Старопетликівською сільською радою Бучацького району Тернопільської області ОСОБА_1 , в с. Старі Петликівці Бучацького району до складу її сім'ї (зареєстрованих) входять: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зі змісту заяви про видачу обмежувального припису вбачається, що ОСОБА_2 чинить психологічний тиск на ОСОБА_1 , в тому числі і на її дітей, вона відчуває страх за себе та дітей, які потребують захисту, з приводу конфліктів ОСОБА_1 неодноразово зверталася із заявами до Бучацького ВП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області.
З довідки, складеної 13 травня 2020 року інспектором Бучацького ВП Король З.І. вбачається, що нею проводилась перевірка по повідомленню ОСОБА_1 від 02 травня 2020 року з приводу пошкодження її вікна о 02 год. 47 хв. 02.05.2020 року її колишнім співмешканцем ОСОБА_2 .
Відповідно до повідомлення начальника Бучацького ВП ГУНП в Тернопільській області від 14 травня 2020 року, надісланого ОСОБА_1 , заява, з якою вона звернулась в Бучацьке ВП ГУНП з приводу пошкодження телефону ОСОБА_2 розглянуто. Дана заява зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Бучацького ВП ГУНП України в Тернопільській області за № 1548 від 13 травня 2020 року. В ході проведення перевірки стало відомо, що 22 квітня 2020 року близько 19:00 год. під час сімейного скандалу ОСОБА_2 пошкодив мобільний телефон марки «Моторола», який, зіслів ОСОБА_1 ,належав їй. 22 квітня 2020 року о 19:19 год.від ОСОБА_1 на лінію 102 поступило повідомлення по факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 , яке було зареєстровано в ЖЄО №1234 Бучацького ВП ГУНП від 22 квітня 2020 року. Виїздом на місце події працівниками поліції 22 квітня 2020 року відносно ОСОБА_2 складено адміністративний протокол передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме «вчинення домашнього насильства», та матеріали адміністративної справи направлено в Бучацький районний суд для прийняття рішення згідно чинного законодавства України.
Згідно інформації № 7611/03/04/2020 від 20 серпня 2020 року, наданої заступником начальника - начальником слідчого відділення Бучацького ВП ТВП ГУНП в Тернопільській області Кобзарем М. на запит адвоката Пасічника А.З., ОСОБА_1 в період часу з 01 квітня 2020 року по 22 липня 2020 року чотири рази зверталась на лінію «102» щодо вчинення відносно неї ОСОБА_2 протиправних дій. У результаті вказаних отриманих повідомлень на ОСОБА_2 було складено адміністративні протоколи, які для проведення судового розгляду та притягнення ОСОБА_2 до відповідальності скеровані у Бучацький районний суд.
Таким чином, суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство щодо ОСОБА_1 , є високим вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи.
У той же час згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачаєтьсяіз інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02 лютого 2021 року, відсутні відомості про власника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявника ОСОБА_1 , а тому заяву слід задовольнити та видати обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язку, зокрема, встановленого п. 4 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст. ст. 19, 76-77, 81, 259, 263-265, 268, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителя с. Медведівці Чортківського району Тернопільської області.
Встановити захід тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього обов'язки, а саме: заборонити наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 (шість) місяців.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах ради за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: с. Медведівці Чортківського району Тернопільської області.
Суддя: Л. І. Созанська