Справа №22ц-1365/2009 р.
Головуючий у першій інстанції- Плавич І.В.
Доповідач - Троїцька Л.Л.
Категорія ЦП: 57
«02» квітня 2009 р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Троїцької Л.Л.,
суддів - Сидоренко І.П., Каранфілової В.М.,
при секретарі - Басовій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах недієздатної ОСОБА_2, на рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 26 грудня 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах недієздатної ОСОБА_2, до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни про визнання дій незаконними та стягнення компенсації заподіяної моральної шкоди, -
12.01.2007 р. представник ОСОБА_1 (опікуна ОСОБА_2) - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання дій нотаріуса незаконними і засвідченої довіреності недійною та стягнення моральної шкоди у розмірі 120 000 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що 23.11.2002р. приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчила довіреність нібито видану від імені ОСОБА_2 ОСОБА_5 керувати та розпоряджатись всім її майном з чого воно б не складалось строком на 3 роки.
Однак, ОСОБА_2 такої довіреності ніколи не давала і цього нотаріуса не знала, підпис на довіреності є підробним, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи від 11.05.2006 р. та повторної експертизи від 03.11.2006 р.
За вказаною довіреність ОСОБА_5 провів відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належала недієздатній ОСОБА_2
При оформленні довіреності нотаріус порушив ст. ст. 386,388 ЦК України в редакції 1963р.
Внаслідок незаконних дій нотаріуса ОСОБА_2 була позбавлена свого єдиного житла, стала бездомною, у зв'язку з чим зазнала душевних та психологічних страждань.
Тривалий час з 28.03.2005 р. ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні в ООКПЛ №1.
Рішенням Суворівського районного суду м. Одеса від 07.03.3006 р. ОСОБА_2 визнана недієздатною і над нею встановлена опіка. Опікуном призначена ОСОБА_1.
На підставі викладеного ОСОБА_3 просив суд відновити строки позовної давності; визнати вказану довіреність недійсною; визнати дії приватного нотаріуса ОСОБА_4 при посвідченні довіреності незаконними; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 120 000 грн. (а.с. 1-4,51-53).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 26 грудня 2008 р. вимоги в частині визнання недійсною довіреності від 23.11.2002р. залишені без розгляду з тих підстав, що ідентичний спір розглядається в іншому суді (а.с. 59-60).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 26 грудня 2008 р. в задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах недієздатної ОСОБА_2, відмовлено (а.с. 61-63).
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача відповідали п.10, п.21 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №18\5 від 14.06.1994р. в редакції від 03.06.2002р., чинної з 10.10.2002р. (яка діяла на час посвідчення довіреності від 23.11.2002р.).
Підстав для стягнення грошової компенсації у рахунок відшкодування моральної шкоди суд не встановив.
При цьому керувався вимогами ст. ст. 23,1167 ЦК України.
Колегія вважає, що висновки суду щодо відповідності вимогам закону дій нотаріуса є передчасними.
Так, з матеріалів справи вбачається, що вимоги в інтересах ОСОБА_2 до приватного нотаріуса ОСОБА_4 були заявлені про визнання недійсною довіреності виданої від імені ОСОБА_2 23.11.2002 р. на ім'я ОСОБА_5; про визнання дій приватного нотаріуса у зв'язку з посвідченням довіреності від імені ОСОБА_2 незаконними та про стягнення з ОСОБА_4 120 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. При цьому в позовній заяві було поставлене питання про поновлення строку позовної давності (а.с. 2-4).
Однак, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 26 грудня 2008 р. вимоги в частині визнання недійсною довіреності від 23.11.2002 р. залишені без розгляду з тих підстав, що ідентичний спір розглядається в іншому суді (а.с. 59-60).
Дійсно, згідно п.4 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді.
Між тим, залишаючи без розгляду вимоги в частині визнання недійсною довіреності, суд не врахував того, що іншим складом суду розглядається справа за позовом і в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання довіреності та договору дарування недійсними, визнання права власності, зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні власністю, виселення та вселення, стягнення матеріального збитку та відшкодування моральної шкоди (а.с. 48).
Тобто вимоги про визнання недійною довіреності заявлені до інших осіб та з інших підстав.
Крім того, вимоги заявлені до приватного нотаріуса взаємопов'язані між собою і повинні розглядатись разом.
Колегія вважає, що оскільки вимоги про визнання довіреності недійсною залишились нерозглянутими, це привело до неправильного розгляду справи взагалі.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Оскільки ухвала про залишення без розгляду частини вимог постановлена з порушенням п.4 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, то вона разом з рішенням суду від 26.12.2008 р. підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з підстав п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
При новому розгляді суду слід врахувати викладене. Крім того, звернути увагу на повноваження представника Гордєєва Б.І., який згідно з довіреністю від 08.04.2006 р. мав повноваження не в інтересах ОСОБА_2, а в інтересах її опікуна - ОСОБА_1 і зобов'язати представника привести їх у відповідності до ч.5 ст. 39 ЦПК України по відношенню до ОСОБА_2 (а.с. 17).
Керуючись ст. 303, п.5 ч. 1 ст. 307, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє від імені та в інтересах недієздатної ОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення та ухвалу Малиновського районного суду м. Одеса від 26 грудня 2008 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня її проголошення.