Справа № 594/1735/20
09 лютого 2021 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
в ході відкритого підготовчого судового засідання щодо обвинувального акту матеріалів кримінального провадження, внесеного 09 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020215050000050, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
18 грудня 2020 року до Борщівського районного суду Тернопільської області від заступника керівника Чортківської місцевої прокуратури ОСОБА_6 надійшов обвинувальний акт матеріалів кримінального провадження, внесеного 09 листопада 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020215050000050, щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
В ході підготовчого судового засідання потерпіла ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 просили суд затвердити укладену між ними угоду про примирення.
При цьому, потерпіла ОСОБА_4 вказала, що укладення угоди між сторонами про примирення є її ініціативою, так як з обвинуваченим спільне проживання припинили, протягом двох останніх тижнів проживають окремо - кожний за місцем реєстрації, вона в смт. Мельниця-Подільська, а він в с. Боришківці. А тому з огляду на майбутнє, хоче зберегти з ним приязні відносини.
Крім того, ствердила, що 09 листопада 2020 року, в день, коли відомості щодо вчинення ОСОБА_5 злочину було внесено до ЄРДР, двічі телефонувала на лінію 102 щодо його протиправної поведінки, який перебував в стані алкогольного сп'яніння та поводив себе агресивно, з тим, щоб таку його поведінку припинити. Письмову заяву про притягнення його до кримінальної відповідальності писала під диктовку працівників поліції. В минулому, а саме протягом 2019-2020 років, щоразу викликала працівників поліції виключно через те, що ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння вчиняв скандали.
Прокурор ОСОБА_3 заявив, що вважає, що угода може бути затверджена.
Заслухавши учасників судового провадження щодо можливості затвердження угоди, суд приходить до висновку, що укладена між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 угода про примирення не може бути затверджена судом, оскільки її умови суперечать вимогам КПК України та закону, порушують права та законні інтереси обвинуваченого, існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було ініційовано саме потерпілою.
Так, відповідно до ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.
Проте, у даному випадку у суду виникають сумніви щодо ініціювання саме потерпілою укладення угоди про примирення з обвинуваченим, з огляду на її поведінку та поведінку прокурора під час судового розгляду, повідомлення потерпілою обставини щодо укладення угоди, своєї оцінки такої, співжиття з обвинуваченим,
Так, під час судового засідання потерпіла виключно за втручання прокурора, який керував її діями, зверталась до суду та висловлювала свою позицію. Обгрунтовуючи своє прохання щодо затвердження мирової угоди, заявила, що таким чином хоче примиритися з потерпілим, щоб у нього не було неприємностей. Що, на думку суду, вказує на те, що потерпіла не розуміє суті процесів, в яких приймає участь, оскільки затвердження угоди між сторонами безумовно передбачає постановлення вироку, тобто притягнення винної особи до покарання.
Також, суд критично оцінює і волевиявлення саме потерпілої щодо укладення угоди про примирення, з тих підстав, що в такій зазначено місце проживання обвинуваченого за місцем реєстрації потерпілої, що дійсності на момент укладення такої - а саме, станом на 08.02.2021 року, не відповідає, про що сторони заявили під час судового розгляду.
З огляду на зазначене вище суд приходить до висновку, що існують підстави вважати, що укладення угоди не було ініційовано особою, яка наділена відповідними повноваженнями, а у даному випадку - потерпілою, та розцінює поведінку учасників судового провадження під час судового засідання, як таку, яка опосередковано вказує на те, що такою особою виступав представник обвинувачення.
Поряд з тим, суд відмічає, що формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_5 є неконкретним, тобто не містить обставин, що відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а містить лише виклад фактичних обставин кримінального правопорушення. Зокрема, у обвинуваченні не зазначено обов'язкових ознак об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, зокрема, не зазначено мотивів вчинення злочину, а також того, до яких саме психологічних страждань потерпілої призвели, та як саме у зв'язку з цим погіршилась якість її життя.
Що позбавляє обвинуваченого можливості здійснення захисту від конкретного обвинувачення, та вказує на порушення його прав та законих інтересів, те, що угода суперечить вимогам КПК України та закону.
Згідно до ст. 274 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі судове провадження продовжуються у загальному порядку. Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що угода укладена 08 лютого 2021 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 затвердженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 314-316, 468, 471-474 КПК України, -
В затвердженні угоди про примирення укладеної 08 лютого 2021 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 - відмовити.
Судове провадження продовжити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча: