Справа № 587/2720/20
09 лютого 2021 року суддя Сумського районного суду Сумської області Черних О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від державної екологічної інспекції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми Сумської області, громадянина України, засновника ТОВ «Сумиполімербуд», мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 013125 від 15.12.2020 року, 15 грудня 2020 року в АДРЕСА_2 встановлено порушення порядку поводження господарської діяльності ТОВ «Сумиполімербуд», а саме зберігання небезпечнних відходів різних кваліфікаційних угрупувань в приміщенні № 10901 та на прилеглій території, в тому числі відсортованих оброблених без ліцензії на здійснення операції у сфері поводження з небезпечними відходами та інше, чим порушено ст. 34 Закону України «Про відходи».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та суду повідомив, що йому по даному факту також була пред'явлена підозра.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому для притягнення особи до адміністративної відповідальності обсяг доказів, долучених до матеріалів справи, в їх сукупності повинен бути необхідним та достатнім для беззаперечного висновку про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. ст. 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, зокрема, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 164 в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов'язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської ) економічної зони України, добування і використання риби та інших водних живих ресурсів), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, порушення вимог законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, та посадові особи органів державного нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки (ст. 164).
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб'єктом відповідальності в даному випадку є суб'єкт господарювання.
Згідно ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно положень ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, зокрема, що ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, для притягнення суб'єкта господарювання ТОВ «Сумиполімербуд» до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 164 КУпАП суддя мав отримати докази того, що він здійснював господарську діяльність
Під час розгляду суддею досліджено надані матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення № 0131125 згідно якого ОСОБА_1 , засновник ТОВ «Сумиполімербуд» в порушення порядку провадження господарської діяльності зберігав небезпечні відходи різних кваліфікаційних угрупувань без ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами,
- актк перевірки № 381/03 від 16 грудня 2020 року складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Частиною першою статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди)
Зі змісту диспозиції зазначеної норми вбачається, що нею встановлено відповідальність за здійснення господарської діяльності без одержання дозвільних документів, при цьому характер та суть діяльності не конкретизується;
Суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
Враховуючи, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, з огляду на вказане сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути беззаперечним доказом його вини, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не впливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Крім того, як вбачається з акту перевірки він складався у відсутність притягуємого ОСОБА_1 .
При цьому в протоколі не зазначено, які саме небезпечні відходи зберігав суб'єкт господарювання. Крім того в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні взагалі будь-які докази, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання.
За таких обставин суддя приходить до висновку про те, що матеріали адміністративної справи не містять відомостей щодо наявності в діях ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП, відповідно вважає недоведеною наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак зазначеного правопорушення, що свідчить про відсутність складу правопорушення в його діях.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
А тому, керуючись ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити, за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя О.М.Черних