Справа № 591/8257/20
Провадження № 1-кп/591/339/21
09 лютого 2021 року Зарічний районний суд м.Суми у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження №12020200440002980 від 12.11.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Суми, громадянка України, українка, одружена, має на утриманні малолітню дитину, освіта вища, приватний підприємець, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
12.11.2020 приблизно о 09.50 год., керуючи автомобілем Volkswagen-Golf р.н. НОМЕР_1 , рухалась по вул.20 років Перемоги в напрямку вул. Г.Кондратьєва. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого за мостом через р.Псел, ОСОБА_5 в порушення вимог п.п.12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, проявила неуважність, знехтувала мірами безпеки дорожнього руху, завчасно не зменшила швидкість та не зупинилась, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_7 , 1961р.н., який переходив проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.
У наслідок дорожньо-транспортної події потерпілий ОСОБА_7 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1260/790 від 10.12.2020 отримав тілесні ушкодження - сполучена травма тіла, що супроводжувалася закритою черепно-мозковою травмою (перелом кісток склепіння та основи черепу, тотальний крововилив під м'яку мозкову оболонку), закритою травмою грудної клітини (множинні двобічні переломи ребер, забій легень, забій серця), й ускладнилася розвитком травматичного шоку, від яких помер в реанімаційному відділенні СОКЛ о 15 год. 30 хв. 12.11.2020.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушила правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, пояснила, що дійсно у вказаний в обвинувальному акті день та час вона рухалася по вул.20 років Перемоги в напрямку вул.Г.Кондратьєва у м.Суми на зазначеному вище автомобілі, раптово побачила, як на пішохідному переході з'явився пішохід. Вона здійснила екстрене гальмування, проте не вдалось запобігти зіткненню з ним. Відразу після цього вийшла з автомобіля, викликала швидку допомогу, дуже злякалася. Нажаль ОСОБА_7 помер. Їй дуже шкода, просила пробачення у потерпілої, допомагала оплачувати витрати на лікування ОСОБА_7 .
Оскільки пояснення обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи, то суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники правильно розуміють зміст цих обставин, є добровільними у таких своїх позиціях, а також - роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 доведена в повному обсязі та її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, оскільки вона, порушивши правила безпеки дорожнього руху, а саме: п.п.12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України під час керування 12.11.2020 автомобілем Volkswagen-Golf р.н. НОМЕР_1 , по вул. 20 років Перемоги в напрямку вул. Г. Кондратьєва, м. Суми, що призвело до наїзду на потерпілого ОСОБА_7 , спричинила останньому тілесні ушкодження, від яких він помер.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винної, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
До пом'якшуючих обставин слід віднести повне визнання вини обвинуваченою, щире каяття, відшкодування матеріальних витрат, понесених потерпілою у зв'язку із вчиненим злочином, вчинення кримінального правопорушення у стані вагітності.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
Характеризуючи особу обвинуваченої слід зазначити, що ОСОБА_5 раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання характеризується позитивно, одружена, має дитину 2008 року народження, на час вчинення правопорушення та на даний час перебуває у стані вагітності, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, потерпіла пробачила її та претензій будь-якого характеру до ОСОБА_5 не має, просила призначити їй якнайменше покарання без застосування додаткового покарання.
Також суд приймає до уваги досудову доповідь органу пробації, у висновку якої зазначено, що ОСОБА_5 має низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та в разі доведення винуватості доцільним є застосування покарання, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства.
Враховуючи сукупність зазначених обставин, а також те, що ОСОБА_5 є підприємцем і їй необхідний автомобіль для здійснення її підприємницької діяльності, а також те, що вона має на утриманні малолітню дитину та на даний час вагітна, отже їй потрібен автомобіль для використання в інтересах сім'ї, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченій необхідно призначити у виді позбавлення волі та не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Разом з цим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що вчинений злочин відноситься до необережного, поведінку ОСОБА_5 одразу після події, а також в подальшому, беручи до уваги особу винної, наявність вищевказаних пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, зважаючи на позицію потерпілої у справі, яка просила суд суворо не карати обвинувачену, не позбавляти її волі та застосувати найменш суворе покарання, а також не забороняти керувати автомобілем, суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку.
Звільняючи обвинувачену від реального відбування покарання, суд покладає на неї обов'язки, визначені ст. 76 КК України, для контролю за поведінкою в період іспитового строку.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Згідно ст. ст. 118, 124 КПК України з ОСОБА_5 на користь держави необхідно стягнути судові витрати, пов'язані із проведенням судово-автотехнічної експертизи №1825 від 15.12.2020 у справі, на суму 4249,44 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 118, 124, 368, 370, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити їй покарання за цим законом у виді 3 років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік, та відповідно до ст.76 КК України покласти на неї наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в сумі 4249 (чотири тисячі двісті сорок дев'ять) гривень 44 коп.
Речові докази: оптичний диск CD-R ємністю 700 Мб, на якому знаходиться відеофайл із відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди з відео реєстратора ОСОБА_8 та оптичний диск DVD-R ємністю 4,7 Гб, наданий адміністрацією ТОВ «Руна-Петрол» після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя ОСОБА_1