Справа № 576/2675/20
Провадження 2/576/43/21
08 лютого 2021 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області
суддяУсенко Л.М.
секретар судового засіданняБірюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу№ 576/2675/20
за позовомАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»
відповідачОСОБА_1
простягнення заборгованості
учасники справи та представники:не з'явились
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач), діючи через свого представника Дашка В.М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 31.08.2016 року у розмірі 10 416 грн. 63 коп. та 2102 грн. 00 коп. в повернення судового збору.
Вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, підписав заяву б/н від 31.08.2016 року.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис у заяві.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача www.privatbank.ua АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що діяв на підставі ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України публічно пропонував невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (Далі на пункти «Умов та правила надання банківських послуг» позивач посилається як на пункти кредитного договору).
Відповідачу був відкритий кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що визначений у довідці про зміну умов кредитування, та видана кредитна картка. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 500 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, є саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Станом на 11.10.2020 року відповідач має заборгованість у розмірі 10 416,63 грн., яка складається з наступного:
6 838,07 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту
3 123,55 грн. - заборгованість за простроченими відсотками
425,01 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України
Ухвалою суду від 22.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та вважається повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи.
Представник позивача направив клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
На підставі ст. ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Безпосередньо дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
31.08.2016 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ, у якій не зазначено розміру кредитного ліміту, відсоткової ставки та типу банківської платіжної картки (а.с. 11).
У зазначеній заяві наявний пункт про те, що підписавши заяву, відповідач погодився з тим, що дана заява разом з умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають договір банківських послуг, також ознайомився і згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді та розміщені на офіційному сайті банку.
Інших документів щодо отримання спірного кредиту з підписом клієнта позивач не надав.
Підписаний відповідачем документ з зазначенням розміру процентної ставки, пені та штрафів, підстав їх нарахування, строків дії кредитного договору у справі відсутній.
Також до вищевказаної анкети додані Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в якому містяться тарифи щодо чотирьох продуктів - «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRAKT» та «Універсальна GOLD» (а.с. 12) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКу (а.с. 31-49).
Згідно довідки ПРИВАТБАНК у період з 16.07.2014 по 09.07.2018 ОСОБА_1 отримав три картки, строк дії останньої до березня 2022 року (а.с. 10).
З 02.09.2016 по 05.01.2016 відповідач мав кредитний ліміт від 176,19 грн. до 500 грн. (а.с. 9).
Як вбачається із розрахунків позивача (а.с. 5-7, 8) та виписки за договором станом на 13.10.2020, у відповідача виникла заборгованість в сумі 10 416,63 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 6836,07 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 3123,55 грн. та за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 - 455,01 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6 838,07 грн.
Натомість позовні вимоги в іншій частині не ґрунтуються на договорі та належних доказах його укладення на зазначених у позові умовах.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне , готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договору приєднання розроблені позивачем, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом, розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками та заборгованість за відсоткам, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 31.08.2016 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку як на невід'ємні частини кредитного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання боржником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
У розрахунку заборгованості за договором б/н від 31.08.2016 року зазначено, що процентна ставка періодично змінювалась від 3,4 до 3,60 (а.с. 5-7, 8).
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
У анкеті-заяві, наданій позивачем, зазначені лише дані про особу позичальника, і у ній не зазначено банківського продукту, який надається позичальнику.
У справі, що розглядається, містяться витяг з тарифів обслуговування чотирьох видів кредитних карт, а також витяг з умов та правил надання банківських послуг (розміщені на сайті: https://privatbank.ua/), в яких відсутні підписи, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між Банком та ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви.
Відтак, позивач не довів факту прийняття відповідачем запропонованих йому умов щодо розміру відсотків.
Отже, відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача відсотків за користування кредитними коштами, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття боржником умов і тарифів кредитування.
Також позивач просить стягнути з відповідача 455,01 грн. заборгованості за відсотками. нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України.
Однак, позивачем не надані докази ознайомлення відповідача після 01.07.2019 зі змінами Умов та правил надання банківських послуг в частині нарахування 84,0%, 42,0% та 40,80% за ч. 2 ст. 625 ЦК України з 181 дня порушення зобов'язань, тому суд не вбачає підстав вимагати від відповідача виконання обов'язку, з яким він не був обізнаний.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для задоволення позову і в цій частині.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судовий збір, сплачений позивачем у мінімальному передбаченому законом розмірі, він підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Керуючись статтями 4, 12-13,19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 280-289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок НОМЕР_2 , МФО 305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, поштова адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором від 31.08.2016 року в розмірі 6838 грн. 07 коп., а саме заборгованість за тілом кредиту.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок судового збору.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складене 09 лютого 2021 року.
Суддя Л.М. Усенко