Справа № 576/562/20
Провадження №1-кп/576/37/21
09 лютого 2021 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальні провадження № 12020200070000199 від 10.03.2020 року, № 12020200070000200 від 10.03.2020 року та № 12020200070000635 від 13.11.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глухів Сумської області, громадянина України, розлученого, офіційно не працевлаштованого, освіта середня спеціальна, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-06.09.2012 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
-26.01.2016 року Глухівським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
-24.01.2019 року Глухівським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту;
-09.07.2019 року Глухівським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 до 6 місяців арешту, звільнився 29.11.2019 року по відбуттю строку покарання,
- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 та ст. 126-1 КК України -
У період часу з 06 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин 09.03.2020 (точний час не встановлено) ОСОБА_6 , маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочинів проти власності, перебуваючи за своїм місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме: ручний візок для перевезення вантажів типу «кравчучка», металевий, вантажопідйомністю до 80 кг, діаметром коліс 16, вартістю 440 гривень; пустий газовий балон об'ємом 50 літрів, червоного кольору вартістю 250 гривень; бак до пральної машинки торговельної марки «Riga 17» з нержавіючої сталі вартістю 123 гривні, які знаходилися на території зазначеного господарства.
У подальшому ОСОБА_6 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, викраденим розпорядився на власний розсуд. Даним злочином потерпілій ОСОБА_8 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 813 гривень.
Вказаними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
В період часу з 03 грудня 2019 року по 05 січня 2020 року ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства, з мотивів неприязних відносин та побутових сімейних конфіктів, систематично вчиняв психологічне насильство над своєю матір'ю ОСОБА_8 , що призвело до її фізичних та психічних (моральних) страждань та погіршило якість життя потерпілої, зокрема стан здоров'я.
Так, 03 грудня 2019 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_8 психологічне насильство, що проявились у психологічному тиску, словесних образах потерпілої нецензурними словами, погрозах фізичною розправою.
Продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 15 грудня 2019 року, близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_8 дії психологічного насильства, що проявились у психологічному тиску, словесних образах потерпілої нецензурними словами.
Також 16 грудня 2019 року о 13 години 50 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання вчинив відносно своєї матері ОСОБА_8 , дії психологічного насильства, що проявились у психологічному тиску, словесних образах потерпілої нецензурними словами.
Крім цього, 05 січня 2020 року, о 06 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив відносно своєї матері ОСОБА_8 дії психологічного насильства, що проявились у психологічному тиску, словесних образах потерпілої нецензурними словами.
Також, 15 січня 2020 року, о 19 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання вчинив відносно своєї матері ОСОБА_8 , дії психологічного насильства, що проявились у психологічному тиску, словесних образах потерпілої нецензурними словами.
Крім цього, 05 березня 2020 року біля 13 годин 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого проживання, діючи умисно, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на грунті неприязних відносин, вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_8 , у вигляді словесних образ і приниження гідності останньої.
Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ст. 126-1 КК України як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо матері ОСОБА_9 що призвело до фізичних та психічних (моральних) страждань потерпілої.
26 жовтня 2020 року близько 20-00 години (точний час не встановлений) ОСОБА_6 з метою викрадення чужого майна прийшов до домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 через незачинену хвіртку проник до подвір'я вказаного домоволодіння. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, повторно, таємно викрав наступне майно, що належить ОСОБА_10 : алюмінієвий бідон ємністю 40 л, вартістю 567 грн., граблі з дерев'яним держаком вартістю 77 грн., сокиру з дерев'яним топорищем вартістю 140 грн. та каструлю оцинковану з двома ручками (виварки) вартістю 163 грн.
З викраденим майном ОСОБА_6 залишив місце вчинення злочину, вийшовши через хвіртку на вулицю та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Крім цього, 09 листопада 2020 року близько 23-00 години (точний час не встановлено) ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, прийшов до будинку АДРЕСА_3 , де переліз через дерев'яний паркан між будинком та прибудовою, таким чином проник до двору домоволодіння, що належить ОСОБА_11 , та шляхом відкриття навісного замку штатним ключем, що висів над дверима, проник до сараю, звідки таємно викрав дитячий велосипед марки TILLY-CAYMAN фіолетового кольору вартістю 2 193 грн, який належить ОСОБА_12 . Після чого залишив місце скоєння злочину, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_12 матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням до сховища та іншого приміщення.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 свою провину у скоєнні злочинів визнав повністю, надав пояснення, які в частині часу, місця, способу вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, видом та кількістю викраденого майна співпадають з викладеним в обвинувальних актах. З приводу обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України пояснив, що зловживає алкогольними напоями, після вживання яких вдома скандалить з матір'ю, кричить на неї, у них з матір'ю давній конфлікт з приводу належної йому квартири, що на АДРЕСА_4 , бо мати пустила туди жити квартирантів, а він мусить жити з нею.
Потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_12 своїм правом на участь у розгляді справи не скористались, надали письмові заяви, у яких просять суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 без їх участі, будь-яких претензій до обвинуваченого не мають.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні 08.12.2020 року пояснила, що її син ОСОБА_13 знущається з неї вже 24 роки, постійні п'янки, крадіжки, наркотики, побиття людей. 05 березня 2020 року взяв її за шию, хотів душити, прибіг дід ОСОБА_14 , покликали доньку ОСОБА_15 та звернулись до поліції. Він кожного дня, коли п'є, б'є посуд, ображає. Без випивки жодного дня немає. Через його дії потерпіла дуже хворіє, як тільки це знову починається - її стан здоров'я погіршується, нещодавно 9 днів лежала в комі. 05 березня прийшов із „СІЗО” п'яний з пляшкою, яку вона забрала, а він налетів ззаду і почав душити. ОСОБА_14 та діти відтягнули, однак ОСОБА_16 знову напав, після чого викликали поліцію. Він бере ножик і каже „дашь 100 рублей или…”. Не бив ніколи, але щодня вчиняє насилля. Додала, що бажає, щоб його позбавили волі, прощати його не буде.
За згодою учасників процесу суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд прийняв до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини, докази, які ніким не оспорювались, та прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки фактичні обставини скоєного, доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій учасниками судового провадження не оспорюються.
Разом з цим в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ст. 126-1 КК України судом досліджені матеріали справи.
Крім показань обвинуваченого, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України підтверджується показаннями свідків.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомив, що проживає разом з матір'ю обвинуваченого ОСОБА_8 у фактичних шлюбних відносинах більше 20 років, ОСОБА_6 знає з 14 років, останній ніде не працює, краде вдома і в сусідів, а після останньої „відсидки” п'яний щодня, випиває 1 літр самогону на ніч, протягом багатьох років постійно знущається з матері, дуже скандалить, «матюкається», душив її. Одного разу подумав, що свідок забрав його пляшку, увірвався до їх кімнати, вирвавши двері з крючком, мати була після операції, отримала стрес і втратила зір, тепер знову мусять лікувати.
Свідок ОСОБА_15 повідомила, що являється сестрою обвинуваченого ОСОБА_6 , живе з чоловіком метрів за сто від будинку їх матері ОСОБА_8 , буває у неї кожного дня. Знущання над матір'ю з боку обвинуваченого є постійними, через день він п'яний, пляшка завжди в кармані, вибиває двері, б'є посуд, хватає матір за руки, від чого залишаються синяки на руках, обзиває всіляко, а 05 березня 2020 року душив її у кухні та в коридорі, ОСОБА_14 разом з її чоловіком відтягнули ОСОБА_6 від матері, яка не могла навіть дихати, потім викликали поліцію. Мати слабка, має високий тиск, цукровий діабет, слабкість, не ходить. Брат живе кілька днів вдома, потім зникає, потім знову приходить.
Також вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України підтверджується іншими доказами, передбаченими ч. 2 ст. 84 КПК України, які досліджені в судовому засіданні:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.03.2020 року, згідно якого ОСОБА_8 повідомила, що 08.03.2020 приблизно о 14-00 годині її син ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння вчинив домашнє насильство, в ході якого виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, насильство вчиняється систематично (а.с. 173);
- копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 (а.с. 176);
- постановами Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 04.12.2019 року, 16.12.2019 року, 18.12.2019 року, 15.01.2020 року та 07.02.2020 року, згідно яких ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства у відношенні ОСОБА_8 ) та накладені відповідні адміністративні стягнення (а.с.177-181);
- висновком комісійної судової психологічної експертизи від 31.03.2020 № 505, згідно з яким у ОСОБА_8 існують підстави для констатації надлишкових перешкод, які створилися у її життєдіяльності внаслідок дій ОСОБА_6 , що зумовили порушення звичного стереотипу її життєдіяльності, завдали утиску фундаментальним особистим цінностям та потребам в особистому та фізичному благополуччі. Ситуація, що досліджується за даним кримінальним провадженням, є для неї суттєво психотравмуючою, що безпосередньо викликає психічний дискомфорт, зумовивши тривалі та інтенсивні фізичні й психічні страждання, які актуальні на час проведення експертизи (а.с.218-226).
Надані суду докази, відповідно до вимог ст. 94 КПК України оцінюються з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідно процесуального рішення.
Порушень норм КПК України, які відповідно до ст. 86, 87 КПК України тягнуть за собою недопустимість зазначених доказів, в суді не встановлено.
Підстав не довіряти показанням потерпілої та свідків у суду немає, оскільки їхні покази є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та дослідженими доказами.
Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази, суд дійшов висновку, що інкриміновані ОСОБА_6 діяння повністю доведено і їх слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище та інше приміщення; за ст. 126-1 КК України як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо матері ОСОБА_9 , що призвело до фізичних та психічних (моральних) страждань потерпілої.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину відносно особи похилого віку.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 ,суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та тяжким злочинами; особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, щиро покаявся, раніше неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, офіційно не працевлаштований, негативно характеризується за місцем проживання, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання; стан здоров'я обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, досудову доповідь представника Глухівського центру з питань пробації, згідно якої виправлення обвинуваченого неможливе без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції, думку потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , у зв'язку з чим, вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому за ст. 126-1 КК України у виді арешту, за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
Ухвалою слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 грудня 2020 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який закінчив свою дію 15 січня 2021 року.
Цивільні позови не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Питання про витрати на проведення судових експертиз має бути вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 20 листопада 2020 року накладено арешт на дитячий велосипед марки „TILLI-CAYMAN”, який слід скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 та ст. 126-1КК України та призначити йому покарання:
-за ст. 126-1 КК України у виді шести місяців арешту
-за ч. 2 ст. 185КК України у вигляді одного року трьох місяців позбавлення волі;
-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років трьох місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді трьох років трьох місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 20 листопада 2020 року на дитячий велосипед марки „TILLI-CAYMAN” фіолетового кольору.
Речові докази - металевий газовий балон ємністю 50 літрів, частину пральної машинки „Riga”, дитячий велосипед марки „TILLI-CAYMAN”, сокиру з дерев'яним топорищем, каструлю оцинковану з двома ручками (виварку) - залишити в розпорядження власників.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судових експертиз у сумі 13 055,98 грн..
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1