Справа 573/108/21
Номер провадження 3/573/66/21
09 лютого 2021 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Черкашина М.С., розглянувши матеріали, які надійшли із Білопільського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , безробітного, РНОКПП: НОМЕР_1
за ч. 2 ст. 166-22 КУпАП,
25 січня 2021 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшов протокол № 1 від 22 січня 2021 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 166-22 КУпАП.
Зі змісту протоколу вбачається, що у період з 17.10.2020 по 23.12.2020 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено подвірний забій великої рогатої худоби у кількості 7 голів, яка була реалізована на центральному ринку у м. Суми, тобто останній здійснював обіг непридатних харчових продуктів.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 166-22 КУпАП як обіг непридатних харчових продуктів.
У суді ОСОБА_1 підтвердив викладені у протоколі обставини.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши зміст вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, вважаю, що справа підлягає закриттю з наступних підстав.
В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.
За приписами ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя вирішує питання стосовно того, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Тобто предмет судового розгляду обмежений обставинами, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та визначають його суть.
При цьому необхідно враховувати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення повинен відбуватись виключно в межах складеного протоколу, з необхідністю прийняття судом рішення про доведеність чи недоведеність факту порушення особою конкретних норм законодавства та вчинення правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, за яким і складено протокол.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Державний ветеринарний інспектор кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 166-22 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за обіг непридатних харчових продуктів.
Ця норма є бланкетною та відсилає до законодавства про забезпечення безпеки та якості харчових продуктів.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 34 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», на яку посилається державний ветеринарний інспектор, визначено, що забороняється забій тварин, які не супроводжуються ветеринарним документом, що засвідчує здоров'я тварин. Забороняється здійснювати забій свійських копитних тварин, диких ссавців, вирощених на фермі, відмінних від зайцеподібних, а також забій свійської птиці та кролів не на бійні, що має експлуатаційний дозвіл. Ця норма не стосується забою зазначених тварин в обсязі, що не перевищує трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень, за умови проведення передзабійного та післязабійного огляду державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, а також п'яти голів свійської птиці, кролів на день.
За ст. 1 Закону обіг - реалізація та/або зберігання харчових продуктів для цілей реалізації, включаючи пропонування до реалізації та/або іншої форми передачі, реалізації, розповсюдження або будь-яку іншу форму передачі незалежно від її здійснення на платній чи безоплатній основі. Непридатний харчовий продукт - харчовий продукт, який містить сторонні речовини та/або предмети, пошкоджений в інший спосіб та/або зіпсований у результаті механічних, та/або хімічних, та/або мікробних факторів.
Фактичні дані стосовно правопорушення, склад та подія його вчинення мають бути викладені в суворій відповідності до диспозиції статті. Проте в даному випадку, з огляду на його зміст, сутність правопорушення не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 166-22 КУпАП, оскільки в графі протоколу щодо суті адміністративного правопорушення лише констатовані виявлені державним інспектором та нічим не зафіксовані порушення нормативно-правового акту.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення від 22 січня 2021 року № 1 містить період часу вчинення адміністративного правопорушення та не містить сутність, вказівку на конкретні фактичні обставини, що утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 166-22 КУпАП.
До протоколу не додано акт чи відповідне рішення під час здійснення державного контролю, який повинен був складений державним ветеринарним інспектором Білопільського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області за результатами встановлення факту порушення ОСОБА_1 обігу непридатних харчових продуктів, згідно з вимогами ст. 37 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»
Належних та допустимих доказів, які б беззаперечно доводили обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, не надано.
Суддя не має права за підсумками розгляду справи вказувати у постанові на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), вбачається, що, як і у кримінальному провадженні, суддя у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки, вказані недоліки допущені при складенні та оформленні протоколу і матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, позбавляють можливості здійснити всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин правопорушення (ст. 245 КУпАП) та, як наслідок, здійснити розгляд справи по суті в точній відповідності з законом та винести відповідну постанову, керуючись завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, приходжу до висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 166-22 КУпАП, оскільки фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості особи повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що має суттєве значення для вирішення справи по суті та унеможливлює винесення постанови про визнання особи винною.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 166-22 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Суддя: