Справа 573/103/21
Номер провадження 3/573/61/21
09 лютого 2021 року суддя Білопільського районного суду Сумської області Терещенко О.І., розглянув матеріали, які надійшли з ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
16 січня 2021 року о 16:44 год. у смт Миколаївка по вул. Богдана Хмельницького ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, млява мова, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння ухилився шляхом відмови у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився 02 та 09 лютого 2021 року, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення судових засідань від нього не надходили.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», заява №3236/03, рішення в справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України», заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 не поцікавився станом розгляду справи і до суду не прибув, тому приходжу до висновку, що останній навмисно, користуючись своїми правами, затягує розгляд справи, у зв'язку з чим вважаю за можливе справу слухати без його участі.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується такими письмовими доказами:
- протоколом серії ДПР 18 №491343 від 16 січня 2021 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у присутності свідків відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння (а. с. 3);
- відеозаписом на оптичному диску, де зафіксовано як працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти освідування на стан сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі, але він відмовився від цього у присутності двох свідків (а. с. 10).
Отже, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_1 своїми вищевказаними протиправними діями порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, обставин справи, приходжу до висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У зв'язку з викладеним з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 454 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу в установлений строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови стягується:
- подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові;
- витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя