Справа №33-466/09
Головуючий в суді 1-ї інстанції: Шкорупєєв Д.А.
Доповідач: Стоянова Л.О.
Категорія: ст. 122 ч.4 КУпАП
10 квітня 2009 р. м. Одеса
Суддя апеляційного суду Одеської області Стоянова Л.А., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2008 р.,
Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 23.07.2008 р. о 13 годині 05 хв., керуючи автомобілем «Фольцваген» д/н НОМЕР_1, рухаючись на 15 км. Автодороги Одеса - Южний, при виїзді з другорядної дороги на головну, не пропустив автомобіль „БМВ" д/н НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, примусивши водія вищевказаного автомобілю змінити напрямок руху та гальмувати для забезпечення особистої безпеки, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР.
30.03.09 р. ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку на оскарження постанови судді, в якому він посилається на те, що про розгляд справи належним чином повідомлений не був, постанова була йому надіслана за іншою адресою У зв'язку з чим правопорушник просить поновити йому строк на оскарження постанови суду.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню за наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 у судовому засіданні присутній не був. Повідомлення про розгляд справи йому було надіслано не за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення. Копія постанови суду також була надіслана за іншою адресою.
Таким чином, правопорушник був позбавлений права на своєчасне оскарження зазначеної постанови.
З урахуванням вищевказаного, вважаю за можливе поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови судді.
У скарзі ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з постановою, оскільки суд розглянув справу за його відсутності, не надавши йому можливості пояснити причини скоєного правопорушення. Судову повістку про призначення справи до розгляду він не отримав, оскільки у той час перебував у відрядженні.
Окрім того, автомобіль є його виробничою необхідністю та єдиним засобом заробітку. За таких підстав він просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У відсутності цієї особи справа може бути розглянуто лише у випадках, коли маються дані про своєчасне його повідомлення про місце і час розгляду справи і, якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як видно з матеріалів справи про місце і час розгляду справи ОСОБА_1 був сповіщений, але судову повістку не отримав.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах, підтверджується поясненнями самого правопорушника, змістом протоколу про адміністративне правопорушення й у скарзі на постанову судді не заперечується, тому його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, стягнення ОСОБА_1 призначене з порушенням вимог ст. 33 - 35 КУпАП.
У випадках, коли санкція закону, по якому особа визнається винним, передбачає різні види стягнень, суддя при внесенні постанови, повинний мотивувати застосування того або іншого виду стягнення.
Як видно з постанови, суддя не привів мотивів, по яких він прийшов до висновку про неможливість призначення правопорушнику адміністративного стягнення у виді штрафу, хоча таке стягнення утримується в санкції даної статті.
Тим часом, підстави до призначення ОСОБА_1. такого стягнення малися.
Так, у силу ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер зробленого правопорушення, особистість порушника, ступінь його провини, майнове положення, обставини зм'якшуюча й обтяжуюча відповідальність.
З матеріалів справи видно, що ці вимоги закону не дотримані, тому що суддя при призначенні стягнення не врахував, що ОСОБА_1 уперше залучається до адміністративної відповідальності. Крім того, до апеляційної скарги надав довідку з міста роботи про те, що автомобіль необхідний йому за родом його діяльності.
При таких обставинах, позбавлення ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами, не можна визнати законний і обґрунтованим, тому йому необхідно обрати більш м'який вид покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 293,294 КУпАП,
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а постанову судді Суворовського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2008 року, - змінити. Строк на оскарження постанови суду поновити.
Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 68 грн.