Справа №443/1607/19
Провадження №2/443/515/21
іменем України
(заочне)
08 лютого 2021 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Равлінка Р.Г.,
за участю секретаря Рибакової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жидачеві цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Жидачівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, -
Позивач, орган опіки та піклування Жидачівської районної державної адміністрації звернувся з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати органу опіки та піклування Жидачівської РДА для їх подальшого влаштування.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтуванні позовних вимог орган опіки та піклування покликається на те, що малолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходяться на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах в службі у справах дітей райдержадміністрації з 20.02.2009. Підставою взяття вищевказаних дітей на облік було систематичне ухилення матері ОСОБА_1 від передбачених законодавством батьківських обов'язків відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Працівниками служби у справах дітей спільно з працівниками Жидачівського РЦСССДМ та Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області неодноразово проводились обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1 за місцем проживання АДРЕСА_1 . Під час обстеження комісією були зафіксовані факти порушення санітарно-гігієнічних норм проживання малолітніх дітей, неналежного їх утримання, виховання та навчання. За результатами обстежень з ОСОБА_1 постійно проводились профілактичні бесіди щодо покращення умов проживання дітей, належного утримання, виховання та навчання малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та недопущення в подальшому фактів ухилення від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків. Матері неодноразово надавалась можливість привести житло у належний стан, змінити свою поведінку та ставлення до синів. Однак, ОСОБА_1 не зважає на зауваження та попередження і не дотримується моральних норм поведінки та законодавства щодо виховання малолітніх дітей. За заявою відповідачки ОСОБА_1 , малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з серпня 2014 перебуває у родинному домі « Жива Перлина», малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 також за заявою ОСОБА_1 з серпня 2018 влаштований у вищевказаний заклад. За час перебування дітей у родинному домі «Жива Перлина» ОСОБА_1 на прохання сина ОСОБА_2 , тільки один раз забрала дітей на тиждень зимових канікул, крім цього з моменту перебування дітей у вищевказаному закладі ОСОБА_1 жодного разу не зверталася в службу у справах дітей райдержадміністрації щодо повернення їй синів на спільне проживання та виховання, що свідчить про байдуже ставлення матері до дітей . Факт влаштування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у родинний дім «Жива Перлина», невідвідування синів у закладі та її бездіяльність щодо повернення їй на виховання є свідченням того, що ОСОБА_1 самоусунулася від виконання обов'язків щодо утримання та виховання синів.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 02.10.2020 справу прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 22.12.2020.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 22.12.2020 закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду по суті. У відкритому судовому засіданні на 08.02.2021.
Розгляд справи по суті відбувся 08.02.2021.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради ,Жидачівського району, Львівської області № 30 від 29.01.2019 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і разом з нею зареєстровані: власниця будинку- ОСОБА_4 , син - ОСОБА_5 , син- ОСОБА_6 , сестра- ОСОБА_7 , сестра- ОСОБА_8 /а.с.8/
Згідно акту обстеження умов проживання по АДРЕСА_1 від 29.01.2019, сім'я проживає в будинку, де є дві кімнати, кухня, коридор. На момент обстеження ОСОБА_1 вдома не було. Зі слів власниці будинку ОСОБА_4 ОСОБА_1 близько року проживає в м. Новий Розділ. У помешканні не дотримано санітарно-гігієнічних норм. Так як, в будинку немає газопостачання, умови проживання є незадовільними. Для виховання та розвитку дітей жодних умов не створено /а.с.7/.
Згідно висновку органу опіки та піклування Жидачівської РДА Львівської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно синів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відтак доцільно позбавити відповідачку батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,. /а.с.3-4/.
Згідно довідки від 29.01.2021 № 001/2021 виданої родинним домом « Жива Перлина» ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває в родинному домі з серпня 2014. З серпня 2018 в даний заклад влаштований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати ОСОБА_1 жодної матеріальної участі у вихованні дітей не бере . За весь час перебування дітей у родинному домі «Жива Перлина» мати відвідала синів декілька разів та лише двічі брала додому під час літніх канікул. Останній раз навідувала дітей у 2019 році. Більше року не цікавиться долею дітей.
При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 4 Закону України „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" визначено, що служби у справах дітей як юридичні особи мають відповідні права, зокрема, право представляти у разі необхідності інтереси дітей в судах.
Згідно зі ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до Закону України ,,Про охорону дитинства,, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (Наведена позиція відображена в постанові Верховного суду від 28.03.2019 р. по справі №559/1553/16-ц).
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно - правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.
Приписами ч. 5 ст. 167 СК України встановлено якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Суд вважає, що відповідачка ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов'язків стосовно виховання синів, покинула їх і не проявляє материнської турботи, не цікавиться здоров'ям, не турбується про їх фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на їх утримання не надає. Наведене свідчить про самоусунення відповідачки від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дітей.
Відповідачка викликалась в судове засідання, в тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади, представник служби у справах дітей повідомлялася про те, що така її поведінка може мати наслідком позбавлення її батьківських прав, однак будь - яких висновків і вчинків для зміни ситуації не намагалась зробити і ніяким чином не виправила свого ставлення до дітей.
Окрім того, суд зауважує, що у судові засідання призначені на 22.12.2020 та 08.02.201 відповідачка не з'явилася, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, процесуальним правом на подання відзиву не скористалася. Вказані обставини суд розцінює як небажання останньої приймати участь у вихованні дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак, ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_1 свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками: жодного з покладених законом на батьків обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні своїх малолітніх дітей. З дітьми не спілкується більше року, не піклується про них, не проявляє заінтересованості до їх подальшої долі, не цікавиться їх станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не підтримує ніяких зв'язків та не прагне з ними зустрічі.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовна заява підлягає задоволенню, оскільки відповідачка без поважних причин, не виявляє щодо своїх дітей батьківського піклування, покинула їх, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку, а тому її слід позбавити батьківських прав.
Окрім цього, суд роз'яснює, що на підставі ч.1 ст.169 СК України мати може бути поновлена у батьківських правах, за наявності підстав, передбачених законом.
Керуючись статтями 150, 164, 167 СК України, статтями 3, 10, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд,
Позовну заяву органу опіки та піклування Жидачівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Передати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 органу опіки та піклування в особі Жидачівської районної державної адміністрації для їх подальшого влаштування.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя Р.Г.Равлінко