Справа №443/290/16-ц
Провадження №2/443/62/21
іменем України
09 лютого 2021 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Суть справи.
Позовна заява Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до суду 16.02.2016.
Провадження у справі відкрито 24.02.2016 (а.с.61).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Павліва А.І. для цього судового провадження.
Позивачка будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, повторно в нього не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник у судове засідання не з'явилися, однак представник відповідачки подав до суду заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача.
З огляду на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, беручи до уваги викладені обставини, доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом здійснювався виклик позивачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за вказаною стороною позивача адресою для листування ( АДРЕСА_1 (а.с.66-67, 77-78, 95, 100-101, 105-106, 109, 119-120, 126, 135-136, 139-140) і такий лист було отримано за вказаною адресою 04.09.2020 (а.с.183). Однак, вдруге скерований за цією адресою рекомендований лист з повідомленням про вручення повернувся до суду із написом «вибув» (а.с.198). У подальшому, виклик сторони позивача здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.205, 206), а також шляхом скерування судової повістки на електронну адресу позивачки, вказану нею у позовній заяві (а.с.207), та офіційну електронну адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с.208).
Нормативно-правові акти, якими керувався суд.
При вирішенні питання залишення позову без розгляду суд керувався нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Нормою частини 2 статті 210 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд, зважаючи на вимоги частини 4 статті 10 ЦПК України, враховує прецедентне рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» (Osman v. The United Kingdom) від 28.10.98 та «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, у якому ЄСПЛ дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.
Також, суд зазначає, що передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989.
У справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зважаючи на положення частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує правові висновки Верховного Суду, зроблені 07 травня 2018 року у справі №553/3688/16-ц та 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, за змістом яких закон надає право суду залишати позов без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання незалежно від причин його неявки, наявності чи відсутності поважних причин для такого, якщо він був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків.
Суд звертає увагу на те, що сторона позивача повторно не з'явилася у судове засідання та не повідомила про причини неявки, а відтак з огляду на приписи частини 2 статті 223 ЦПК України, суд не знаходить правових підстав для відкладення розгляду справи з метою повторного виклику цієї сторони, оскільки це призведе до безпідставного затягування розгляду справи, а відтак до порушення розумних строків її розгляду. Крім цього, суд зауважує, що сторона позивача була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, однак заяви про розгляд справи за її відсутності чи клопотання про відкладення розгляду справи не подала.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на предмет спору та обставини справи, за яких, на переконання суду, нез'явлення сторони позивача перешкоджає розгляду справи, тому суд вважає, що позов слід залишити без розгляду.
Керуючись статтями 10, 12, 131, 210, 257, 260, 261 ЦПК України, суд -
постановив:
Судове засідання у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором проводити без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду на підставі повторної неявки позивачки у судове засідання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Головуючий суддя А.І. Павлів