"08" лютого 2021 р. Справа № 363/4893/20
08.02.2021р. м. Вишгород
Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгороді скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 25.01.2021 року про відмову у визнанні потерпілим, -
01.02.2021р. ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаною скаргою, в обґрунтування якої вказала, що у провадженні слідчого відділу Вишгородського ВП ГУНП в Київської області перебуває кримінальне провадження № 12020110150001269, внесене до ЄРДР 10.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України. Підставою внесення відомостей до ЄРДР стала заява ОСОБА_4 щодо незаконних дій невстановлених осіб, які полягали у знищенні майна, ј частина якого належить ОСОБА_4 . Постановою слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 25.01.2021 року відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні. Заявник вважає дану постанову необґрунтованою та передчасною, оскільки органом досудового слідства були обмежені законні права ОСОБА_4 , якому було заподіяно матеріальної шкоди злочинним шляхом та слідчим, на час винесення оскаржуваної постанови, не було досліджено всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема не з'ясовано інформації щодо частини майна, яке було знищено та яку саме шкоду було завдано ОСОБА_4 , шляхом призначення відповідних експертиз. Адвокат ОСОБА_3 у скарзі зазначає про відсутність підстав, що виключають участь ОСОБА_4 у кримінальному провадженні у якості потерпілого, оскільки існують фактичні та юридичні для цього підстави, а саме наявність заподіяння шкоди ОСОБА_4 та наявність відповідної заяви про залучення до участі у кримінальному провадженні у якості потерпілого. Вважає, що дана постанова винесена в порушення норм кримінального процесуального та кримінального права, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 01.02.2021 року було відкрито провадження за скаргою в частині скасування постанови слідчого та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.02.2021 року, в подальшому розгляд скарги було відкладено до 08.02.2021 року.
08.02.2021 року адвокат ОСОБА_3 та заявник ОСОБА_4 до суду не з'явились, про час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.
Слідчий та прокурор у судове засідання, яке відбулось 08.02.2021 року не з'явились, про час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином. Слідчим СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській ОСОБА_5 області було скеровано до суду супровідний лист з долученими до нього документами, а саме: копія заяви ОСОБА_3 адресована слідчому СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській ОСОБА_5 від 22.12.2020 року, копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1 з експлікацією до плану будинку, копія акту обстеження матеріально - побутових умов проживання від 16.11.2020 року, копія свідоцтва про право на спадщину за законом та копія постанови слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській ОСОБА_5 від 25.01.2021 року про відмову в задоволенні клопотання.
Відповідно до ст. 306 КПК України розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язковою участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. У зв'язку із чим слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності належним чином повідомленого прокурора та представника Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області, з метою не порушення засад кримінального провадження, зокрема розумності строків.
Ознайомившись із наданими до суду матеріалами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 303 ч. 1 п. 5 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Із наданих до суду документів вбачається, що слідчим відділом Вишгородського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020110150001269, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 10.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.
Відповідно до частини 1 статті 194 КК України передбачена кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
Основним безпосереднім об'єктом такого злочину є право власності. Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК України, як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.
Так, з поданої скарги та доданих до неї документів вбачається, що вказане кримінальне провадження здійснюється за фактом знищення споруди, яка знаходиться на території домоволодіння по АДРЕСА_1 . Крім того, з матеріалів скарги вбачається, що за вказаною адресою розташовано житловий будинок з надвірними спорудами, що також вбачається і з технічного паспорту на вказаний житловий будинок. Також з вказаного технічного паспорту вбачається, що ряд об'єктів, які знаходяться за даною адресою є самочинно збудованими та переобладнаними приміщеннями.
Частиною 2 статті 331 ЦК України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Так, з поданої скарги вбачається що об'єктом, який було знищено є господарська споруда, яка була переобладнана та використовувалась як житловий будинок.
Відповідно до наданої копії свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцями майна, зокрема житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Самовільні будівлі та перебудови в свідоцтво про право на спадщину за законом не включені, з чого можливо зробити висновок, що ряд об'єктів на території домоволодіння АДРЕСА_1 не перейшли у власність будь яких осіб, відповідно до Закону.
Крім того, із зазначеного свідоцтва вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 успадкували майно, а саме житловий будинок з надвірними спорудами, в рівних частинах. Документи, які б свідчили про виділення в натурі частки із успадкованого майна ОСОБА_4 в матеріалах справи відсутні, а тому встановити що знищена господарська споруда перебувала саме у власності ОСОБА_4 неможливо.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Слідчий, при винесенні оскаржуваної постанови, зазначає, що досудовим розслідування не встановлено яку саме шкоду заподіяно ОСОБА_4 , оскільки у клопотанні адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 не зазначено, яке майно чи яку з частин майна ОСОБА_4 було знищено та не надано правовстановлюючі документи на таке майно.
Суд, враховуючі відомості викладені у скарзі та документи, долучені до скарги, вважає твердження слідчого, викладені у постанові про відмову у клопотанні про визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 12020110150001269 такими, що ґрунтуються на вимогах КПК України, а доводи адвоката ОСОБА_3 щодо відсутності підстав, які виключають участь ОСОБА_4 у кримінальному провадженні у якості потерпілого, на теперішній час не підтверджені належними доказами, оскільки ОСОБА_3 слідчому не було надано достатніх доказів, які б свідчили, що власником майна, яке було знищено або пошкоджено є саме ОСОБА_4 .
Згідно ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмова у задоволенні скарги.
Аналізуючи викладене, слідчий суддя вважає, що скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 25.01.2021 року про відмову у визнанні потерпілим є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 55, 220, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 25.01.2021 року про відмову у визнанні потерпілим - відмовити.
Ухвала згідно вимог ст. 309, ч. 5 ст. 532 КПК України не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1