Справа № 729/681/19
Провадження № 2/362/325/21
"09" лютого 2021 р.
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернулася до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.
Натомість, в порушення пунктів 5 і 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:
-зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги;
-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Зокрема, вимоги пунктів першого і третього прохальної частини позову не є позовними по своїй суті, оскільки не стосуються дій чи бездіяльності відповідача та не можуть бути до нього звернені, оскільки взагалі не є предметом спору між сторонами.
Викладені у вказаних пунктах прохальної частини позову прохання не є способами захисту цивільних прав, який використовується при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.
Зокрема, вирішення питання про задоволення позову і розподіл судових витрат, про які позивач просить у пунктах першому і третьому заяви, здійснюється судом в силу положень ЦПК України, тобто належить виключно до повноважень суду та не потребує додаткового їх заявлення як позовних.
Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.
Також, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад того, що батько дитини після народження дитини ніколи доньку не бачив, матеріально не допомагає і не виявляє бажання бачити дитину).
Тобто, згідно із вимогами пункту п'ятого частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому позивачу необхідно у новій редакції позовної заяви зазначити докази, що підтверджують зазначені нею у заяві усі обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог (у тому числі того, що батько дитини після народження дитини ніколи доньку не бачив, матеріально не допомагає і не виявляє бажання бачити дитину).
При цьому, на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивачу необхідно додати до позовної заяви всі наявні у неї докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі того, що батько дитини після народження дитини ніколи доньку не бачив, матеріально не допомагає і не виявляє бажання бачити дитину).
Як висновок, у позові зазначається певний факт, через кому доказ, що його підтверджує і такий доказ додається до позову (саме у цьому полягають наведені вимоги ЦПК України).
Крім того, всупереч вимогам частини першої статті 177 ЦПК України, позивачка не додала до позовної заяви копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Дана обставина підтверджується переліком додатків до позову, у якому відсутня вказівка про те, що до позовної заяви додано копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Тобто, якщо у додатку не вказано, що до позову додається «копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб», то є очевидним висновок, що вказаних документів до позову не додано.
Одночасно, у зв'язку із вимогами ЦПК України щодо підсудності цивільних справ, суд роз'яснює позивачу наступне.
Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, встановлено правила підсудності цивільних справ.
Як наслідок, згідно із вимогами частини шостої статті 187 УПК України, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача за даною позовною заявою.
На запити суду повідомлено, що відповідач не зареєстрований за адресою вказаною у позовній заяві.
При цьому, судом вживалися заходи щодо встановлення місця реєстрації відповідача, шляхом здійснення запитів до усіх областей України та міста Києва.
Однак, станом на дату постановлення цієї ухвали, суду не надано інформації щодо адреси зареєстрованого місця проживання відповідача.
Через це, суд об'єктивно позбавлений можливості з урахуванням встановлених ЦПК України правил підсудності вирішити питання щодо відкриття провадження за даною позовною заявою.
Отже, для встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача позивачу необхідно надати суду усю наявну інформацію щодо можливого місця реєстрації або проживання відповідача, а також усю наявну інформацію про нього (дійсний номер телефону, ідентифікаційний номер особи, серію і номер паспорту, місце його народження та інші офіційні дані за допомогою яких можна ідентифікувати фізичну особу) з наданням відповідних копій документів (наприклад копії свідоцтва про шлюб та інше).
Надалі, після отримання судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, судом буде вирішено питання щодо подальших процесуальних дій.
До того, через офіційну електронну пошту суду, судом отримано підписану від імені відповідача заяву від 14 грудня 2020 року про розгляд справи у його відсутність (Вх. ЕП-3541 від 14.12.2020 року).
У зв'язку з цим, при здійсненні помічником судді Власенко О.Г. телефонного дзвінку на вказаний у такій заяві номер телефону НОМЕР_1 , остання отримала від невідомого чоловіка твердження, що він не ОСОБА_2 .
Через це, на електронну адресу, вказану у заяві від імені ОСОБА_2 було надіслано листа про необхідність терміново надати суду копію усіх сторінок власного паспорту громадянина України.
Проте, у відповідь жодних відомостей судом не отримано, а тому суд має сумніви щодо належності ОСОБА_2 заяви від 14 грудня 2020 року.
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258 - 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Повідомити про вказане позивача та надати йому строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя