5 лютого 2021 року
м. Київ
справа №569/3673/17
провадження №51-338ск19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вивчивши матеріали касаційної скарги захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду від 10 травня 2018 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 7 грудня 2020 року,
встановив:
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, касаційний суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог вказаної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. В обґрунтуванні обов'язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права.
Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано. Зокрема, у його касаційній скарзі не наведено конкретного обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких істотних порушень вимог процесуального права та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які вплинули на законність прийнятих судових рішень, і, відповідно до статей 412, 413 КПК, тягнуть за собою обов'язкове їх скасування на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Також захисник указує у своїй касаційній скарзі про порушення судом апеляційної інстанції положень п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК, так як оспорювана ним ухвала цього суду була постановлена в відсутності потерпілого ОСОБА_6 належним чином, як зазначає ОСОБА_5 , не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Проте, виходячи з приписів п. 7 ч. 1 ст. 425 КПК касаційну скаргу мають право подати потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
Однак, як убачається з матеріалів касаційного провадження, потерпілий ОСОБА_6 або представник в його інтересах касаційну скаргу до Верховного Суду не подавали, а тому й не має належного обґрунтування в касаційній скарзі захисника засудженого, як дана обставина перешкодила чи могла перешкодити суду апеляційної інстанції постановити законне та обґрунтоване рішення з огляду на положення статей 404, 412 КПК.
Окрім цього, покликаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 не наводить у скарзі обґрунтувань у чому саме полягає явна несправедливість заходу примусу, з урахуванням положень ст. 414 КПК і є підставою для скасування оспорюваних судових рішень з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Не вказує останній і на конкретні порушення вимог норм матеріального та процесуального права, які, на його думку, були допущені апеляційним судом при перевірці вироку за аналогічними доводами сторони захисту, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, та не зазначає на які саме доводи його апеляційної скарги не було надано відповіді судом апеляційної інстанції, а відтак, й немає обґрунтування незаконності судового рішення.
Також, ставлячи вимогу перед судом касаційної інстанції про скасування оспорюваних судових рішень, захисник у той же час просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, що не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції та рішень, які цей суд має право прийняти за наслідками перегляду справи.
Крім того, зазначаючи про скасування оскаржуваних вироку та ухвали в повному обсязі, захисник не зазначає в чому полягає їх незаконність в частині, що стосується інтересів засудженого ОСОБА_7 .
Окрім цього, в касаційній скарзі адвокат ОСОБА_8 наводить доводи, що за своїм змістом зводиться до неповноти судового розгляду, невідповідності висновків судів, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, та правової оцінки доказів наданої судами першої та апеляційної інстанцій, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом касаційної перевірки.
Наявність цих недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд,
постановив:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду від 10 травня 2018 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 7 грудня 2020 року залишити без руху і надати йому строк для усунення недоліків упродовж семи днів із дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити останньому, що у разі неусунення недоліків в установлений строк касаційна скарга буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3