Ухвала від 08.02.2021 по справі 214/2156/20

Ухвала

08 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 214/2156/20

провадження № 61-1044ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь 200 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я на виробництві.

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 12 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на користь ОСОБА_1 120 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я на виробництві. В решті позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

20 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн.

Предметом позову у цій справі є відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн).

Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки викладені в оскаржуваних судових рішеннях висновки не узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, як на підставу касаційного оскарження судових рішень в цій справі, є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявники не продемонстрували наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення виконання рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 листопада 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2021 року до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-КРИВОРІЗЬКИЙ РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я на виробництві.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

В. С. Жданова

Є. В. Коротенко

Попередній документ
94737812
Наступний документ
94737814
Інформація про рішення:
№ рішення: 94737813
№ справи: 214/2156/20
Дата рішення: 08.02.2021
Дата публікації: 10.02.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (04.03.2021)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 04.03.2021
Предмет позову: про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я на виробництвs
Розклад засідань:
24.04.2020 11:00 Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
15.05.2020 12:00 Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
05.06.2020 13:00 Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
13.07.2020 11:00 Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
31.07.2020 12:00 Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
18.09.2020 11:00 Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
12.10.2020 12:00 Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
21.10.2020 11:00 Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
12.11.2020 16:00 Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу
18.01.2021 00:00 Дніпровський апеляційний суд