Ухвала
Іменем України
08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 569/6011/19
провадження № 61-1219ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент», треті особи: державний реєстратор Виконавчого комітету Мирогощанскої сільської ради Дубенського району Рівненської області Чернацька Оксана Володимирівна, Дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» (далі - ПП «Буд Кепітал Менеджмент») на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1754276556101;
визнати за нею право власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1754276556101; квартира, що знаходиться в АДРЕСА_1 (АДРЕСА_1 згідно з технічним паспортом, виготовленим Товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницьким обласним Земельним Агентством» 17 жовтня 2016 року АДРЕСА_1 згідно з рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2018 року у справі № 569/2323/18).
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що рішенням Рівненського міського суду від 02 квітня 2018 року у справі № 569/2323/18 її позовні вимоги задоволено, визнано за нею майнові права на квартиру будівельним номером АДРЕСА_1 , якому присвоєна адреса: АДРЕСА_1 та заборонено Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Рівненська брама» (далі - ОК «ЖБК «Рівненська брама») та будь яким іншим особам (у тому числі ПП «Буд Кепітал Менеджмент»), вчиняти будь які дії по передачі іншим особам майнового права на зазначену квартиру.
Восени 2018 року від ПП «Буд Кепітал Менеджмент» їй стало відомо, що останнє отримало право, замість OK «ЖБК «Рівненська Брама», здійснювати будівництво кварталу житлової та громадської забудови на АДРЕСА_1 та відповідно, виконувати зобов'язання перед нею згідно з укладеним договором пайової участі в будівництві від 20 липня 2016 року № 3ф/1.
Через довірену особу вона звернулася до відповідача з повідомленням про наявність рішення суду від 02 квітня 2018 року у справі № 569/2323/18 про належність їй майнових прав на житлове приміщення та проінформувати ПП «Буд Кепітал Менеджмент» із застереженням від здійснення будь-яких дій щодо відчуження майнових прав на квартиру іншим особам та повідомити її про здачу в експлуатацію 1 секції/під'їзду кварталу житлової та громадської забудови на АДРЕСА_1 з метою отримання квартири та документів для реєстрації права власності на неї. У відповідь на звернення ПП «Буд Кепітал Менеджмент» сповістило її про необхідність підписати новий договір купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру, що передбачає додаткову оплату за кожен метр квадратний.
Запропонований договір купівлі-продажу майнових прав порушував її право, оскільки згідно з рішенням Рівненського міського суду від 02 квітня 2018 року майнові права на дану квартиру вже визнані за нею, вартість майнових прав сплачено повністю. Відповідач запропонував сплатити додатково ще 196 120 грн, при цьому матеріальний вклад в завершення робіт саме її квартири вже не був необхідний, оскільки квартира АДРЕСА_1 була в тому ж стані, що й на даний час з 2017 року. З листопада 2017 року роботи на об'єкті не проводились, єдине, що було зроблено після листопада 2017 року - покладено частина бруківки на подвір'ї будинку. Тому у неї не було підстав підписувати запропонований відповідачем договір купівлі-продажу майнових прав № 35 на квартиру у будинку на АДРЕСА_1 .
У січні 2019 року їй стало відомо про здачу в експлуатацію об'єкта, де знаходиться спірна квартира, на яку визнані майнові права за нею. 04 лютого 2019 року вона звернулася до відповідача з проханням надати документи для реєстрації права власності, проте документів їй не надали. Незважаючи вказані факти, право власності на дану квартиру було зареєстровано не за нею, а за ПП «Буд Кепітал Менеджмент», яким на даний час грубо порушено її майнові права та інтереси. З метою здійснення державної реєстрації права власності ПП «Буд Кепітал Менеджмент» самовільно, не повідомивши її, за наявності листа-повідомлення від 18 жовтня 2018 року, присвоїло спірній квартирі АДРЕСА_1 , яка мала будівельний АДРЕСА_1, а пізніше АДРЕСА_1.
Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 04 березня 2020 року позов задовольнив. Скасував державну реєстрацію права власності ПП «Буд Кепітал Менеджмент» на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1754276556101. Визнав за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1754276556101 (АДРЕСА_1 згідно з технічним паспортом, виготовленим Товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницьким обласним Земельним Агентством» 17 жовтня 2016 року АДРЕСА_1 згідно з рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2018 року у справі № 569/2323/18).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПП «Буд Кепітал Менеджмент» подало апеляційну скаргу.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 10 вересня 2020 року відкрив апеляційне провадження.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 24 грудня 2020 року зупинив провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 344/16879/15-ц.
22 січня 2021 року ПП «Буд Кепітал Менеджмент» подало засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про зупинення провадження.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Тлумачення вказаної норми свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об'єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду. При цьому, така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати
Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року № 910/17999/16 ; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25 квітня 2018 року № 910/24257/16). Такі ж висновки викладені і у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16.
При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц).
Зупиняючи провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 344/16879/15-ц, правовідносини у якій є подібними тим, які виникли між сторонами у цій справі.
Зі змісту ухвали Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 344/16879/15-ц (провадження № 14-31цс20) вбачається, що суд, приймаючи на розгляд справу, виходив із того, що існує виключна правова проблема, вирішення якої необхідно для забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме: застосування положення статті 392 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникають у випадку існування в особи майнових прав на новостворене майно, у разі не визнання іншою особою таких прав.
Зі змісту судових рішень у цій справі та у справі № 344/16879/15-ц, яка перебуває на розгляді Великої Палати Верховного Суду, вбачається, що правовідносини у вказаних справах є подібними: позивачі повністю виконали свої зобов'язання за договорами купівлі-продажу майнових прав (пайової участі в будівництві) щодо внесення коштів (пайового внеску), набули майнові права на новостворене майно (квартири), житлові будинки здані в експлуатацію, відповідачі не визнають прав позивачів на новостворене майно (квартири), право власності на новостворене майно (квартири) за позивачами не зареєстровано.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, оскільки на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа із подібними правовідносинами, за наслідками перегляду якої Велика Палата Верховного Суду може прийняти постанову, у якій буде міститься правовий висновок щодо застосування норм права, який матиме значення для вирішення спору між сторонами у цій справі.
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент» на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент», треті особи: державний реєстратор Виконавчого комітету Мирогощанскої сільської ради Дубенського району Рівненської області Чернацька Оксана Володимирівна, Дочірнє підприємство «Градобуд-Рівне» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
В. С. Жданова
Є. В. Коротенко