Ухвала
08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 711/4007/19
провадження № 61-928ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
16 січня 2021 року (згідно з штемпелем на поштовому конверті) ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у вказаній справі з пропуском строку на касаційне оскарження іза своїм змістом не відповідає вимогам статей 389, 392 ЦПК України.
У касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Мотивоване тим, що повний текст оскарженої постанови позивач отримала 19 грудня 2020 року, що підтверджує доказами.
Відповідно до частин першої, другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Наведені скаржником обставини, які вказують на те, що оскаржене судове рішення суд апеляційної інстанції надіслав учасникам справи 14 грудня 2020 року, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження і є підставою для його поновлення.
Разом з касаційною скаргою подано клопотання про зменшення розміру судового збору до 5 941,00 грн. Мотивоване тим, що розмір необхідного для сплати судового збору перевищує 5 % розміру її річного доходу за попередній календарний рік, що підтверджує довідками про доходи за попередній календарний рік.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Виходячи з положень підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» розмір судового збору за подання касаційної скарги на оскаржені судові рішення становить 19 210,00 грн (1 921,00*5%*200%). З довідки про доходи відомо, що розмір доходу ОСОБА_1 за 2020 рік становить 118 819,63 грн. Такий розмір доходу перевищує розмір судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі (118 819,63 грн*5%=5 940,98 грн). Враховуючи те, що позивач є особою похилого віку, пенсіонером, сума судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, наявні підстави для задоволення клопотання.
Отже, особі яка подала касаційну скаргу необхідно надати докази про сплату судового збору у розмірі 5 941,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору, необхідно надати відповідний документ.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки в нійне зазначені конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Оскільки касаційна скарга за своїм змістом не відповідає вимогам статей 389, 392 ЦПК України, її належить залишити без руху з наданням особі, яка подала скаргу, строку для виправлення зазначених недоліків (подання касаційної скарги, яка має відповідати вимогам наведеної норми процесуального права).
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року.
Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору задовольнити.
Зменшити ОСОБА_1 розмір сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року до 5 941,00 грн.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Русинчук