Ухвала
09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 366/1516/19
провадження № 61-1518ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року - без змін.
26 січня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження та підлягає поверненню, оскільки, підписана особою, яка не має права її підписувати.
Частиною першою статті 58 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України у редакції Закону України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-2 Конституції у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 01 січня 2017 року здійснюється виключно адвокатами.
Зазначені зміни до Конституції України набули чинності 30 вересня 2016 року, а провадження в цій справі відкрито у 2019 році.
Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Ця справа не визнавалася судами малозначною.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
ОСОБА_2 додав до касаційної скарги довіреність на представництво інтересів ОСОБА_1 від 02 березня 2020 року, однак не надав документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Згідно з інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України відомості здійснення ОСОБА_2 адвокатської діяльності та набуття ним статусу адвоката відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Оскільки до касаційної скарги, підписаної ОСОБА_2 як представником ОСОБА_1 не додано документів, що посвідчують статус ОСОБА_2 як адвоката і його право на заняття адвокатською діяльністю, тобто касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, то згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України вона підлягає поверненню заявнику.
Частиною шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 60, 62, 260, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. А. Стрільчук