Ухвала
05 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 128/2269/20
провадження № 61-1119ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 січня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У серпні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 42 817,09 грн.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 05 січня 2021 року, у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» відмовлено.
У січні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 534/1072/18 (провадження № 61-12253св20), від 01 вересня 2020 року у справі № 293/599/19-ц (провадження № 61-6796св20), від 29 липня 2020 року у справі № 753/10779/16-ц (провадження № 61-39196св18), від 12 липня 2020 року у справі № 189/2109/18 (провадження № 61-19542св19), від 06 травня 2020 року у справі № 358/384/19 (провадження № 61-2013св20), від 12 лютого 2020 року у справі № 136/840/17 (провадження № 61-2518св18), від 12 лютого 2020 року у справі № 382/327/18-ц (провадження № 61-21994св19), від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16-ц (провадження № 61-16362св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц (провадження № 61-20113св18), від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15 (провадження № 61-283св18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, вказує про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України та частини першої, третьої статті 411 ЦПК України).
У касаційній скарзі викладено доводи про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, на підставі підпунктів а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі становить 42 817,09 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 *100=227 000).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону, проте касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а тому відповідно до підпункту а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судове рішення у вказаній справі підлягає касаційному оскарженню.
Касаційна скарга Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та частини першої, третьої статті 411 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 січня 2021 року.
Витребувати із Вінницького районного суду Вінницької областіцивільну справу № 128/2269/20.
Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз'яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 05 березня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець