09 лютого 2021 року
Київ
справа №560/5990/20
адміністративне провадження №К/9901/2500/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі №560/5990/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання протиправною та скасування постанови,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фананс", в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №62400782 від 23 червня 2020 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року, позов задоволено:
- визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №62400782 від 23 червня 2020 року;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі: 840,80 грн за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни.
Додатковим рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року, стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі: 5000 грн за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни.
У своїй касаційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі №560/5990/20, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду прийнята 15 грудня 2020 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 20 січня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник вказує, що отримав постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року за допомогою електронної пошти 23 грудня 2020 року, проте, жодного доказу в підтвердження цьому не надає.
Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Тобто, скаржник повинен надати Верховному Суду докази направлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови (копію конверта з апеляційного суду з відповідним штрих-кодовим ідентифікатором або копію розписки про отримання копії оскаржуваного судового рішення).
За таких обставин, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень та пропонує надати йому клопотання про поновлення строку звернення до суду, де вказати інші поважні підстави пропуску строку, із наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, частиною четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку та відсутнє посилання на відповідний пункт даної статті. Обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції зводиться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення що судом попередньої інстанції рішення ухвалене із порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судового рішення з урахуванням вимог частини 4 статті 328 КАС України, а аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанцій, що в розумінні наведених законодавчих приписів не дає підстав вважати, що вимоги пункту 4 частини другої статті 330 КАС України скаржником дотримані.
Водночас, суд звертає увагу на те, що за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Враховуючи, що справа №560/5990/20 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, то для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а - г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України і обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Скаржник хоча і вказує у своїй касаційній скарзі, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, однак, належних обґрунтувань не наводить.
Крім того, враховуючи, що суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін, вимоги скаржника до суду касаційної інстанції щодо скасування лише постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року є незрозумілими. Відтак, з огляду на вимоги пунктів 3, 5 частини другої статті 330 КАС України, скаржнику необхідно уточнити рішення, що оскаржуються із одночасним зазначенням вимог до суду касаційної інстанції відносно рішення суду першої інстанції.
Отже, касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження та не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме надання: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи; 3) уточнити рішення, що оскаржуються із одночасним зазначенням вимог до суду касаційної інстанції відносно рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі №560/5990/20.
Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі №560/5990/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду