09 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 480/3210/19
адміністративне провадження № К/9901/29634/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі №480/3210/19 за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Сумській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління ДПС у Сумській області, Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Сумській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління ДПС у Сумській області, Міністерство юстиції України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 13 лютого 2019 року №1 про усунення арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушення абзацу 10 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Сумський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 11 грудня 2019 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року, відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 2 листопада 2020 року засобами поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі №480/3210/19. Також скаржник просив поновити строк касаційного оскарження.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Другого апеляційного адміністративного суду прийнята 21 вересня 2020 року, повний текст складено 24 вересня 2020 року. Однак, скаржник подав касаційну скаргу 2 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Як підставу для поновлення строку касаційного оскарження Арбітражний керуючий Шаматрін Євген Миколайович вказує, що оскаржувану постанову апеляційного суду він отримав 3 жовтня 2020 року, в підтвердження чого надає копію конверту апеляційного суду разом з роздруківкою трекінгу Укрпошти.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження належить задовольнити.
Верховний Суд ухвалою від 30 листопада 2020 року залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи.
На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку, позивач надіслав до Верховного суду уточнену касаційну скаргу.
Дослідивши зміст цієї касаційної скарги на предмет виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30 листопада 2020 року, Суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження Арбітражний керуючий Шаматрін Євген Миколайович посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування права у подібних правовідносинах, а саме: абзацу десятого частини другої статті 41, частини другої статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 55-1 Господарського кодексу України, інших норм матеріального та процесуального права, наведених у цій касаційній скарзі. Однак, таке обґрунтування підстав звернення з касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень зводиться до викладення обставин справи, цитування нормативно правових актів, зазначення що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги в частині, зокрема, зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що скаржник не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 30 листопада 2020 року про залишення касаційної скарги без руху у повному обсязі, а відтак, касаційну скаргу належить повернути.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини шостої статті 332 КАС України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку перебуванням у відпустці головуючої судді Мартинюк Н.М. (наказ від 14 січня 2021 року №5-кв), розгляд цієї скарги відбувся по виходу судді з відпустки.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Верховний Суд
Визнати поважними підстави пропуску строку Арбітражним керуючим ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року і постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі №480/3210/19 і поновити його.
Касаційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі №480/3210/19 за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Сумській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління ДПС у Сумській області, Міністерство юстиції України про визнання протиправним та скасування розпорядження повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
…………………………….
…………………………….
…………………………….
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду