09 лютого 2021 року
Київ
справа №372/49/20
адміністративне провадження №К/9901/33203/20
Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М., перевіривши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 372/49/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,
Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу повернуто оскільки скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
03.02.2020 на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 372/49/20 не підписану у встановленому законом порядку.
Вказана заява викладена російською мовою.
Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Частиною третьою статті 15 КАС України передбачено, що суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Також Верховний Суд наголошує, що позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в ухвалі 18.09.2019 у справі № 11-955зі19 (9901/98/19). Також, вказана правова позиція була викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 643/17201/18, від 03.09.2020 у справі № 826/6286/17, від 05.11.2020 у справі № 420/5247/19. Підстав для відступлення від цих правових висновків - немає.
З огляду на зазначене, процесуальні документи повинні бути викладені державною (українською) мовою.
Проте це не є звуженням прав скаржника, оскільки крім послуг перекладача, на законодавчому рівні закріплені серед іншого державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Так, зі змісту пункту 3 частини другої статті 13 Закону України від 02.06.2011 № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» вбачається, що безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг як складення документів процесуального характеру.
Відповідно до частини першої статті 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 372/49/20, викладену російською мовою, необхідно повернути без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись частиною другою статті 167 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 372/49/20 - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін