09 лютого 2021 року
Київ
справа №260/914/20
адміністративне провадження №К/9901/2895/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року
у справі №260/914/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 чу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення повного розрахунку при звільненні, а саме: невиплати ОСОБА_1 в день виключення зі списків частини грошової компенсації за неотримане речове майно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2019 року по 24.02.2020 року в розмір 91 160,00 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року;
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення повного розрахунку при звільненні, а саме: невиплати ОСОБА_1 в день виключення зі списків частини грошової компенсації за не отримане речове майно;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року;
- стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2019 року по 24.02.2020 року в розмірі 60 242 (шістдесят тисяч двісті сорок дві) грн. 54 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року у справі № 260/914/20 скасовано в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2019 року - 24.02.2020 року в розмірі - 60 242 (шістдесят тисяч двісті сорок дві) грн. 54 коп. та прийнято нову постанову, якою в цій частині позов залишено без розгляду. В решті рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу, в якій він скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року в частині залишення без розгляду позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в цій частині залишити рішення Закарпатського окружного адміністративного суду в силі.?
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Указану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі, що розглянуто у порядку спрощеного провадження.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Скаржником у касаційній скарзі заначено, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
В обгрунтування, скаржник зазначає, що у даному випадку касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики через неоднакове застосування судами нижчих інстанцій норм права щодо строків звернення до суду в адміністративному судочинстві з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, де відповідачами виступають суб'єкти владних повноважень, а саме застосування частини 5 статті 122 КАС України (1 місяць) чи статті 233 КЗпП України (3 місяці).
Крім цього, скаржник зауважує, шо справа має виняткове значення для нього, оскільки із-за свавілля відповідача - суб'єкта владних повноважень, останній не отримав належні при звільненні виплати, гарантовані трудовим законодавством кожному працівнику.
Таким чином, наявні підстави, передбачені підпунктом а) і в) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України для відкриття касаційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №260/914/20 є посилання у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
При вирішенні даної справи судом апеляційної інстанції застосовані норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №823/761/17, від 03 вересня 2019 року у справі №320/5789/18 та від 09.06.2020 року у справі № 420/5797/18, а саме щодо застосування статті 233 КЗпП України (3 місяці).
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосована частина 5 статті 122 КАС України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №823/761/17, від 03 вересня 2019 року у справі №320/5789/18 та від 09.06.2020 року у справі № 420/5797/18.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №260/914/20.
Витребувати із Закарпатського окружного адміністративного суду справу №260/914/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова