08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 280/2020/20
адміністративне провадження № К/9901/3556/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №280/2020/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невидачі наказу про звільнення з військової служби, у зв'язку з набранням відносно позивача законної сили обвинувального вироку суду, яким позивачу призначено покарання у виді позбавлення волі; зобов'язати відповідача звільнити позивача з військової служби, у зв'язку з набранням відносно позивача законної сили обвинувального вироку суду, яким йому призначено покарання у виді позбавлення волі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2020 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року в адміністративній справі № 280/2020/20 залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року вказану апеляційну скаргу було повернуто апелянту, у зв'язку з невиконанням ухвали від 21 липня 2020 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року в адміністративній справі № 280/2020/20 було повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, адміністративну процесуальну дієздатність особи, яка підписала апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , не підтверджено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року було залишено без руху та надано десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі № 280/2020/20 та відмовлено відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 у справі №280/2020/20.
Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Відповідно до вимог частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що оскаржуване рішення було винесено Запорізьким окружним адміністративним судом 15 травня 2020 року. Отже, тридцятиденний строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення спливав 15 червня 2020 року. В свою чергу, відповідно до конверту, яким апеляційна скарга була надіслана до суду першої інстанції, остання була подана до відділу поштового зв'язку 05 жовтня 2020 року, тобто із значним пропуском встановленого законодавством строку для подання апеляційної скарги на рішення.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт послався на те, що перша апеляційна скарга була подана у встановлений законодавством строк, а повторно строк на подання апеляційної скарги пропущено у зв'язку з відсутністю коштів, необхідних для сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що зазначені обставини не є поважними підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому судом звернуто увагу, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останнього, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Поряд з вказаним, суд апеляційної інстанції зазначив, що 15 серпня 2020 року відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою у цій справі.
Однак, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 було повернуто апелянту, з огляду на непідтвердження адміністративної процесуальної дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу від імені відповідача.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що повернення апеляційної скарги, з огляду на неналежне оформлення апеляційної скарги, зокрема непідтвердження адміністративної процесуальної дієздатності особи, яка підписала апеляційну скаргу від імені відповідача, не може бути поважною підставою для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки така обставина є суто суб'єктивною і пов'язана з дотриманням відповідачем приписів процесуального закону.
Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строків на апеляційне оскарження, а причини пропуску строку вказані скаржником визнано неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху та надання скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання відповідної заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку.
На виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Суд апеляційної інстанції визнав неповажними доводи апелянта наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та оскаржуваною ухвалою відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, які би зумовлювали об'єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційною скаргою.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №280/2020/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов М.В. Білак О.В. Калашнікова