08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 520/10332/2020
адміністративне провадження № К/9901/3122/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020р. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив зобов'язати відповідача здійснити йому, перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка діяла у вказаний період), а саме: установити державну (основну) пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімального пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплативши різницю між належною до сплати пенсією та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, із зазначених вище підстав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020р., залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020р., позовну заяву повернуто позивачу.
02.12.2020р. до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, подано зазначену касаційну скаргу.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2020р. позовну заву залишено без руху, надано десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску.
Позивач 19.08.2020 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, надав до суду заяву, в якій просив поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що до спірних правовідносин слід застосовувати не шестимісячний процесуальний строк, визначений КАС України, а спеціальні процесуальні строки, визначені статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020р., залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020р., позовну заяву повернуто позивачу.
Судами встановлено, що звернувшись 04.08.2020 року до суду з позовом щодо перерахунку пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, позивач пропустив строк звернення до суду.
При цьому поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення до суду щодо захисту своїх прав позивачем не вказано.
Суди виходили з того, що позивачем не обґрунтовано правових підстав для незастосування до спірних правовідносин строків звернення до суду, передбачених ст.122 КАС України.
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суди попередніх інстанцій відхилили, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом (ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Суди дійшли висновку, що вказана стаття застосовується у разі невиплати нарахованих сум пенсії, а з позовної заяви та заявлених позовних вимог не встановлено, що оспорювані позивачем суми були нараховані та не виплачені відповідачем.
Таким чином, оскільки з позовними вимогами про перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені позивачем в заяві від 19.08.2020 року підстави є неповажними та необґрунтованими, а тому суди дійшли висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Вказаний висновок відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020р. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
Н.В. Коваленко