08 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 240/6199/20
адміністративне провадження № К/9901/3916/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
перевірив касаційну скаргу Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення утриманих сум та відшкодування моральної шкоди,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Північне РУ ДПС України), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення йому коштів, утриманих з його грошового забезпечення на підставі скасованого за рішенням суду наказу від 10 лютого 2017 року №95-АГ; стягнути з Північного РУ ДПС України на його користь 35164,19 грн безпідставно утриманих коштів та 10000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. Позов обґрунтовано тим, що судовим рішенням у справі №806/758/17 визнано протиправним та скасовано наказ Північного РУ ДПС України від 10 лютого 2017 року № 95-АГ про утримання з нього коштів у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої державі. Посилаючись на те, що у порушення приписів частини третьої статті 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» відповідач відмовляється повернути йому незаконно утримані суми, просив суд задовольнити позов.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Північного РУ ДПС України щодо неповернення ОСОБА_1 коштів, утриманих з нього на підставі наказу начальника Північного РУ ДПС України від 10 лютого 2017 року №95-АГ. Стягнуто з Північного РУ ДПС України на користь позивача 35164,19 грн коштів, утриманих на підставі скасованого наказу начальника Північного РУ ДПС України від 10 лютого 2017 року №95-АГ та 3000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
01 лютого 2021 року Північне РУ ДПС України подало касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати судові рішення та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо повернення військовослужбовцю безпідставно утриманих з його грошового забезпечення кошти.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.
Так, частинами першою - другою статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено і заявником такі не зазначено.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що заявником не викладено виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення утриманих сум та відшкодування моральної шкоди відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська