09 лютого 2021 року
Київ
справа №808/944/17 (СН/280/73/19)
адміністративне провадження №К/9901/3003/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н. В.,
суддів: Данилевич Н.А., Кашпур О.В.
перевірив касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Запорізької області про визнання протиправними та скасування наказів і стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України (правонаступник - Офіс Генерального прокурора), прокуратури Запорізької області, в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Запорізької області №40 від 02 березня 2017 року «Про утворення комісії для проведення службової перевірки стосовно керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №55к від 24 березня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади» та поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області;
- стягнути з Генеральної прокуратури України та прокуратури Запорізької області солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25000 грн.
04 травня 2020 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України №55к від 24 березня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Запорізька обласна прокуратура подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 25 січня 2021 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову прийняв 11 листопада 2020 року, а касаційна скарга Запорізької обласної прокуратури подана 20 січня 2021 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що електронну копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції ним отримано 31 грудня 2020 року, тому вважає причини пропуску строку поважними і просить поновити строк на касаційне оскарження.
Нормами КАС України передбачено, що розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється на стадії відкриття касаційного провадження на підставі касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте, заявником касаційної скарги не надано належних доказів на підтвердження дати отримання постанови суду апеляційної інстанції.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, заявник касаційної скарги не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), як на підставу касаційного оскарження судових рішень, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норми матеріального права, а саме статті 9, 13, 41 Закону України «Про прокуратуру», а також порушив норми процесуального права, зокрема статті 9, 242-244 КАС України, що призвело, на думку відповідача, до неправильного вирішення спору.
Суд зазначає, що подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач не вказав, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Перевірив касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки відповідачем не обґрунтовано підстави для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відповідач не вказав, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта суд апеляційної інстанції неправильно застосував, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Касаційна скарга містить лише виклад обставини справи, цитати нормативних актів, посилання на постанови Верховного Суду та незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Крім того, з матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог частини четвертої статті 330 КАС України, а саме до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2017 року - 1600 грн. 00 коп.
Виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем у справі заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
Враховуючи, що відповідачем оскаржуються судові рішення у цій справі в частині задоволених позовних вимог, тому ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1280,00 гривень (200% від (1600,00*0,4).
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 1280,00 гривень на рахунок для зарахування сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір; надати до суду касаційної інстанції обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з підтвердженням відповідними доказами поважності причин пропуску такого строку, а також уточненої касаційної скарги із належним обґрунтуванням зазначеної відповідачем підстави касаційного оскарження судових рішень, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, на якій подається касаційна скарга.
Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Запорізької області про визнання протиправними та скасування наказів і стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
О.В. Кашпур