Апеляційне провадження № 11-сс/818/169/21 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 641/6697/20 Головуючий 1-ї інстанції- ОСОБА_2
№1-кс/641/1/21
Категорія: у порядку КПК України
04 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.01.2021 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220540001769 від 26.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, -
встановила:
Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.01.2021 клопотання начальника відділення СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020220540001768 від 26.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в ДУ «Харківська установа виконання покарань (№ 27)».
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_7 , тобто з 05.01.2021, взявши його під варту в залі суду.
Встановлено строк дії ухвали до 05.03.2021.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова про застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківська установа виконання покарань (№ 27)» строком на 60 днів; застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що приймаючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя в порушення припису статті 194 КПК України не розглядав обґрунтованість підозри та не дослідив наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України.
Захисник вважав, що жодних доказів на доведення причетності ОСОБА_7 до заподіяння смерті ОСОБА_10 матеріали клопотання не містять.
Водночас наголошував на тому, що під час судового провадження щодо обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, було допитано цивільну дружину ОСОБА_11 , яка повідомила, що під час досудового розслідування в присутності її (як матері) та психолога, було допитано її малолітню дитину, ОСОБА_12 , яка повідомила, що у вказаний час знаходилась з батьком, ОСОБА_7 , на прогулянці на вулиці, при чому зазначила, що перед виходом з дому бачила бабусю ( ОСОБА_10 ) живою в ліжку, а після приходу з прогулянки, де весь час перебувала із батьком, ОСОБА_7 , побачила бабусю лежачою на підлозі.
Однак, в оскаржуваній ухвалі не зазначено про допит ОСОБА_13 та про інформацію, що була нею повідомлена, яка свідчить на користь необґрунтованої підозри та тягне за собою підставу для обґрунтування відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою, що передбачена частиною 1 статі 194 КПК України.
Крім цього, сторона захисту звертає увагу на те, що підозрюваний добровільно брав участь в слідчих діях, до нього жодного разу не застосовувався привід, підозрюваний добровільно з'явився для отримання підозри, на допит, на судове засідання, про що зазначено в матеріалах справи. Отже, підозрюваний за час тривання досудового розслідування на протязі чотирьох місяців не вчинив дій, що свідчать про намір переховуватись від органів слідства та суду.
Вказане спростовує посилання сторони обвинувачення на можливість переховування підозрюваного від органів слідства та суду, що викладена в клопотанні про застосування запобіжного заходу, яке розглядалось слідчим суддею та задоволено.
З усього зазначеного вбачається відсутність в поведінці підозрюваного ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а отже, посилання слідчого судді на вказаний припис, як на підставу тримання під вартою, є незаконним, а ухвала прийнята на підставі цього припису підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На думку колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 зазначених вимог закону дотримався в повному обсязі.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, передбачених статтею 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у скоєнні злочину, дані про особу підозрюваного, який не одружений, має постійне місце проживання, раніше не судимий, не працює, але працездатний, наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, вважав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим. Слідчий суддя вважав, що ризики, заявлені слідчим та прокурором, які передбачені пунктами 3,5 частини 1 статті 177 КПК України, на теперішній час не доведені та є необґрунтованими. Крім цього, слідчий суддя відповідно до вимог частини 4 статті 183 КПК України вважав за можливе не визначати розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.
З висновками слідчого судді щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд апеляційної інстанції погоджується та вважає, що мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам статті 196 КПК України.
З матеріалів справи вбачається, що СВ Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220540001768 від 26.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України.
30.12.2020 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).
Так, судом першої інстанції встановлено та перевірено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років; раніше не судимий; не працює; не одружений; має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_12 .
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею враховані положення статей 177, 178 КПК України, а також доводи сторони захисту, щодо даних про особу підозрюваного, перевірені докази та надана їм відповідна правова оцінка, також перевірені додані слідчим до клопотання докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.
Колегія суддів, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних на даний час доказів про вчинення ОСОБА_7 особливо тяжкого кримінального правопорушення, погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недоцільним.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки зазначені обставини підлягають перевірці під час досудового розслідування.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підозрюваний або його захисник у разі незгоди з повідомленням про підозру не позбавлені можливості звернутися до слідчого судді у порядку, передбаченому пунктом 10 частини 1 статті 303 КПК України.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою та існує обґрунтована необхідність для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Інші доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 не впливають на правильність висновків слідчого судді при обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного та не є підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З врахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.01.2021 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: