про залишення позовної заяви без руху
29 січня 2021 року м. Київ № 320/820/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області (Київська область, м. Буча, бульвар Богдана Хмельницького 5/5А), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача при нарахувані та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальним норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (частини перша та друга статті 72 Кодексу).
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
В порушення вищевказаних вимог процесуального закону позивачем не надано доказів якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема звернення від 24 грудня 2020 року до відповідача про нарахування та виплату недоплаченої суми допомоги до 05 травня за 2020 рік та відповідь Управління соціального захисту населення Бучанської міської ради Київської області на звернення позивача.
Крім цього суд звертає увагу на інший аспект даних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В позовній заяві позивач вказує, що у грудні 2020 року із засобів масової інформації він дізнався, що 29 вересня 2020 року Верховним Судом була розглянута зразкова справа №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області за результатами якої судом було прийнято рішення про визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому ніж вісім мінімальних пенсій за віком та зобов'язано відповідне Управління соціального захисту населення нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
У зв'язку з цим 24 грудня 2020 року позивач звернувся до відповідача з вимогою нарахувати та виплатити недоплачену суму допомоги до 05 травня за 2020 рік.
До суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся в січні 2021 року (вх.№852 від 26.01.2021).
Водночас, позивачем не надано обґрунтованих пояснень та доказів на їх підтвердження, що перешкоджало йому звернутися з квітня 2020 року (отримання позивачем грошової допомоги в меншому розмірі, ніж це встановлено законодавством) по 24.12.2020 (день звернення позивача до відповідача, щодо виплати грошової допомоги у належному розмірі) до відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Також позивачем не обґрунтовано та не надано доказів того, що заважало йому звернутися до суду за захистом своїх прав в проміжок часу з квітня 2020 року по листопад 2020 року.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Будь-яких пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, позовна заява не містить, як і не містить заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином звертаючись в січні 2021 року за захистом своїх прав з вимогою про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо недоплати щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист, зокрема стихійні лиха, хвороба, тощо.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ протягом шести місяців з квітня 2020 року при неотриманні грошової допомоги у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 справа №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."
Як зазначив Верховний Суд у наведеному рішенні "позивачем вказано, що про порушення своїх прав дізнався з листа УПФУ в м. Вінниці від 14.03.2016 № 39/Ш-2, в якому відповідачем відмовлено проводити перерахунок пенсії на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірах, в яких зазначає позивач. Проте, враховуючи, що пенсія є щомісячним платежем, а її отримання, на думку позивача, в меншому розмірі, ніж передбачено законом відбувається щомісячно, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць. Позивач, звернувшись 30.06.2016 до суду з позовними вимогами за період з січня 2014 року, пропустив строк звернення до суду..."
Слід зазначити, що за результатами розгляду касаційної скарги даний позов був залишений без розгляду.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В той же час, у відповідності до вимог частини першої, четвертої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Так, у якості відповідача позивачем визначено Управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області (Київська область, м. Буча, бульвар Богдана Хмельницького 5/5А, код ЄДРПОУ 34357702).
Статтею 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
В той же час суд, дослідивши наявні матеріали позовної заяви та здійснивши перевірку інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановив, що код ЄДРПОУ 34357702 належить Управлінню соціальної політики Бучанської міської ради.
У зв'язку з викладеним, позивачеві в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи та прохальну частину позову.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- звернення позивача від 24 грудня 2020 року до відповідача про нарахування та виплату недоплаченої суми допомоги до 05 травня за 2020 рік та відповідь Управління соціального захисту населення Бучанської міської ради Київської області на звернення позивача.
- заяви про поновлення строку звернення з поясненнями та доказами на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ протягом шести місяців з квітня 2020 року при неотриманні грошової допомоги у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України;
- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (о двох примірниках, один для суду, другий для відповідача) із зазначенням в ній суб'єктного складу учасника справи, зокрема, належного відповідача з урахуванням висновків суду та з приведенням прохальної частини позову у відповідність із вже визначеним складом учасників справи.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.