22 січня 2021 року № 320/5299/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавнського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Шкабрія М.П., представника відповідача - Геращенка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесхолдинггруп" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та вимоги,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнесхолдинггруп» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Головного управління ДПС у Київській області №275 від 09.04.2020 про опис майна у податкову заставу;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 09.04.2020 №93572-57 на загальну суму боргу 1362006,55 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 позовну заяву залишено без руху. 16.07.2020 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 відкрито загальне позовне провадження у даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 02.09.2020.
Протокольною ухвалою суду від 25.11.2020, закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що повністю не погоджується із рішенням уповноваженої особи ГУ ДПС у Київській області №275 від 09.04.2020 про опис майна в податкову заставу та податковою вимогою ГУ ДПС у Київській області від 09.04.2020 №93572-57 на загальну суму боргу 1362006,55 грн. вважає їх не законними та не правомірними. Стверджує, що зі зміст оскаржуваної податкової вимоги вбачається, що вона винесена з порушенням строків, які визначені приписами ст. 59 Податкового кодексу України, тобто майже через 4 роки від дня виникнення боргу та фактично у контролюючого органу сплинув строк передбачений нормами Податкового кодексу України для проведення заходів стягнення боргу в порядку ст.95 Податкового кодексу України.
Зазначив, що ГУ ДПС у Київській області не надіслано позивачу акт опису активів боржника, що є порушенням ст.89 ПК України, який складається і підписується податковим керуючим, з обов'язковим погодженням керівника структурного підрозділу стягнення податкового боргу. Вважає, що працівниками ГУ ДПС у Київській області застосовано заходи погашення боргу з порушенням строків і процедур визначних статтями 89-95 Податкового кодексу України .
Окрім вищевикладеного, звергає увагу суду на те, що рішення ГУ ДПС у Київській області №275 від 09.04.2020 про опис майна в податкову заставу та податкова вимога ГУ ДПС у Київській області від 09.04.2020 №93572-57 на загальну суму боргу 1362006,55 гри. підписані уповноваженою особою ГУ ДПС у Київській області О.Ф. Загорським. Зазначив, що оскаржувані рішення про опис майна у податкову заставу і вимога контролюючого органу про сплату боргу, не містить інформації про те, хто і на якій підставі уповноважив яка наразі в структурі ДПС України обіймає офіційну посаду державного службовця - уповноваженої особи ГУ ДПС у Київській області. Таким чином, зазначення посади особи, яка підписала оскаржуване рішення, відсутністю у переліку посад державних службовців органів ДПС України посади із назвою «Уповноважена особа ГУ ДПС у Київській області», та у зв'язку із відсутністю у його тексті будь-якою підтвердження її повноважень на право його складання і підписання, позивач стверджує, що оскаржувані рішення і вимога підписані неуповноваженою на це особою.
Відповідач не погоджуючи із позовними вимогами надав до суду відзив на позовну заяву. Стверджував, що після винесення постанови Верховного Суду у справі 810/4416/15 на користь контролюючого органу, оскаржувані податкові повідомлення-рішення у вказаній справі вважаються узгодженими, у зв'язку з чим були поновленні в інтегрованій картці платника податків, тому станом на 09.04.2020 у позивача рахувався податковий борг в розмірі - 1362006,55 грн.
Вважає, що ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про опис майна в податкову заставу від 09.04.2020 №275 правомірно, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених ПК України, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Зазначив, що п. 5 глави 111 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, визначена форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи) наведена в додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку. Відповідно до форми податкової вимоги, податкову вимогу підписує «Керівник (його заступник або уповноважена особа)», тому відповідач вважає, що оскаржувані рішення підписанні особою, яка має на це повноваження.
У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити даний позов.
Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено Акт перевірки від 27.05.2015 №950/10-07-22-05-12/37705096.
В подальшому, на підставі вказаного Акту винесено:
- податкове повідомлення рішення від 16.06.2015 №0002302205, яким нараховано 352448,75 грн., з яких грошового зобов'язання на суму - 281959,00 грн., штрафних санкцій на суму - 70489,75 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 16.06.2015 №0002292205, яким нараховано 317203,75 грн., з яких грошового зобов'язання на суму - 253763,00 грн., штрафних санкцій на суму - 63440,75 грн.
Також на підставі ст. 129 ПК України, контролюючим органом нарахована пеня в розмірі 693489,18 грн.
Надалі, ТОВ «Бізнесхолдинггруп» зверталось з позовом в Київський окружний адміністративний суд до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16.06.2015 №0002302205 та №0002292205.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 по справі №810/4416/15 задоволено позовні вимоги та скасовано податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16.06.2015 №0002302205 та №0002292205.
Не погоджуючись із постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 по справі №810/4416/15, відповідачем направлено апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 14.17.2016 по справі №810/4416/15 - апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задоволено та постанову Київського окружною адміністративного суду від 02.02.2016 скасовано.
Не погоджуючись із постановою Київського апеляційною адміністративною суду 14.07.2016 по справі №810/4416/15, ТОВ «Бізнесхолдинггруп» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Постановою Верховного Суду від 13.02.2020 по справі №810/4416/15 касаційну скаргу ТОВ «Бізнесхолдинггруп» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 у справі №810/4416/15 - без змін.
В подальшому, відповідачем внесена інформація до інтегрованої картки платника податків про поновлення боргу за податковими повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16.06.2015 №0002302205 та №0002292205.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 09.04.2020 за позивачем рахується податковий борг в розмірі - 1362006,55 грн.
Надалі, з причин поновлення в обліковій картці донарахованих контролюючим органом сум по рішенню суду, винесено та направлено позивачу податкову вимогу форми «Ю» від 09.04.2020 №93572-57.
Крім того, посадовою особою ГУ ДПС у Київській області у зв'язку винесенням оскаржуваної вимоги, прийнято рішення про опис майна в податкову заставу від 09.04.2020 №275.
Не погоджуючись із рішенням уповноваженої особи ГУ ДПС у Київській області №275 від 09.04.2020 про опис майна у податкову заставу та податковою вимогою ГУ ДПС у Київській області від 09.04.2020 №93572-57 позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечувалось учасниками процесу, підставою для формування оскаржуваної вимоги та рішення про опис майна слугували податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16.06.2015 №0002302205 та №0002292205, які складені на підставі акту перевірки від 27.05.2015 №950/10-07-22-05-12/37705096.
Разом з цим, не погоджуючись з даним податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив його до суду.
Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2016 по справі №810/4416/15 задоволено позовні вимоги та скасовано податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16.06.2015 №0002302205 та №0002292205. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 14.17.2016 по справі №810/4416/15 - апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській! області задоволено та постанову Київського окружною адміністративного суду від 02.02.2016 скасовано.
Аналізуючи, вищезазначені рішення судових інстанцій, суд зазначає, що після винесення постанови Київського апеляційного адміністративного суду 14.07.2016 по справі №810/4416/15 податкові повідомлення-рішення стали узгодженими та постанова Київською апеляційною адміністративного суду 14.07.2016 по справі №810/4416/15 набрала законної сили.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Підпунктом 59.3 статті 59 ПК України, встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Суду не надано жодних доказів щодо вжиття відповідачем до дати формування оскаржуваної податкової вимоги заходів погашення податкового боргу відповідно до податкових повідомлень-рішень від 16.06.2015 №0002302205 та №0002292205.
Крім цього, суд додатково зазначає наступне.
Відповідно до пункту 101.1. ст. 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Згідно пункту 101.2. ст. 101 ПК України, під терміном "безнадійний" розуміється: зокрема податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
З приписів пункту 102.1. статті 102 ПК України вбачається, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.
З огляду на наведені обставини суд дійшов висновку, що податкова вимога від 09.04.2020 №93572-57 прийнята відповідачем не у спосіб, передбачений законом, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Київській області від №275 від 09.04.2020 про опис майна у податкову заставу про опис майна у податкову заставу, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу
Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (підпункт 14.1.155 пункту 14.1. статті 14 ПК України).
Згідно пункту 89.1.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Враховуючи той факт, що рішення ГУ ДПС у Київській області №275 від 09.04.2020 про опис майна у податкову заставу прийнято на підставі податкової вимоги від 09.04.2020 №93572-57, яка визнана судом протиправною, суд дійшов висновку, що рішення про опис майна у податкову заставу №275 від 09.04.2020 також підлягає скасуванню.
Щодо твердження позивача, про протиправність оскаржуваного рішення через відсутність у переліку посад державних службовців органів ДПС України посади із назвою «Уповноважена особа ГУ ДПС у Київській області», та не підтвердження її повноважень на право складання і підписання оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
Згідно із п. 341.1 ст. 341 ПК України - служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом га обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податковою, митною га іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.342.1 ст.342 ПК України посадовою особою контролюючою органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі та Митному кодексі України.
Згідно із п.342.4 ст. 342 ПК України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну службу» посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною 1 статті 1 цього Закону.
Відповідно до п. 5 глави ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи) наведена в додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку.
Суд зазначає, що відповідно до встановленої нормативно-правовим актом форми податкової вимоги, податкову вимогу підписує «Керівник (його заступник або уповноважена особа)».
Крім того, із офіційного порталу Державної податкової служби вбачається, що ОСОБА_1 є уповноваженою особою ДПС та перебувала на посаді начальника Васильківського управління ГУ ДПС у Київській області (наказ №369 від 13.02.2020).
Тому суд зазначає, що у ДПС наявні посадові (службові) особи, які уповноваженні на виконання певних функцій, передбачених ПК України, законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на органи ДПС.
Отже, ОСОБА_1 має право на підписування, як уповноважена особа, оскаржуваних рішень та вимоги.
Проте, як встановлено судом раніше, оскаржувані вимога та рішення є прийняті з порушенням норм чинного законодавства з інших підстав, а тому підлягають скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були повністю спростовані відповідачем.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що згідно платіжного доручення №1239 від 14.07.2020, у розмірі 20430,99 грн. та платіжного доручення від 14.07.2020 №1225 у розмірі 2102,00 грн., загальна сума сплаченого позивачем судового збору складає 22532,99грн., тому у зв'язку із задоволенням даного позову суд вважає за необхідне дану суму стягнути з ГУ ДПС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Головного управління Державної податкової служби у Київській області №275 від 09.04.2020 про опис майна у податкову заставу
3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 09.04.2020 №93572-57.
4. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 22532 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн. 99 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесхолдинггруп" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 січня 2021 р.